Роменська районна рада
Офіційний сайт
17 Червня 2019 р.
Герб України

Роменський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області інформує

09 Січня2019

ВИЇЗД ЗА КОРДОН З ДИТИНОЮ: АКЦЕНТУЄМО НА ГОЛОВНОМУ

Консультує Міністр юстиції України Павло Петренко

Шановний Павле Дмитровичу, вітаю! Розпочались літні канікули і ми з дитиною хочемо поїхати за кордон на відпочинок, однак колишній чоловік відмовляється надати нотаріальну згоду, хоча ми давно розлучені і донька за рішенням суду проживає зі мною. Підкажіть, будь ласка, як мені бути?

Світлана Попова

Завдяки другому пакету законів #ЧужихДітейНеБуває  діти мають можливість безперешкодно виїхати за кордон, зокрема, для подорожей, лікування, спортивних змагань та навчання.

Як регулюється тимчасовий виїзд дитини за кордон при наявності боргу зі сплати аліментів?

Безперешкодно тимчасово поїхати з дитиною в іншу країну тому з батьків, який проживає з дитиною, можна, якщо інший з батьків має заборгованість з аліментів понад 4 місяці. А для дітей з інвалідністю та тяжко хворих дітей цей строк скорочено до 3 місяців.

Для цього потрібно звернутися до органів державної виконавчої служби або приватного виконавця, щоб отримати довідку про наявність в іншого з батьків заборгованості зі сплати аліментів.

При перетині державного кордону України необхідно пред’явити довідку про наявність заборгованості зі сплати аліментів у другого з батьків. Якщо мова йде про борг для утримання тяжкохворої дитини або дитини з інвалідністю, то необхідно подати також документ, що підтверджує хворобу дитини або її інвалідність.

Окремо хочу зазначити, що ці норми стосуються усіх поїздок, навіть тих, тривалість яких перевищує 1 місяць.

Чи можна тимчасово виїхати з дитиною без дозволу другого з батьків строком до 1 місяця?

Вивезти дитину за кордон з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном може лише матір чи батько, який не перешкоджає другому з батьків бачитися з малюком і брати участь у вихованні свого сина чи доньки. За виконання цієї умови достатньо поінформувати рекомендованим листом другого з батьків про тимчасовий виїзд дитини, якщо його місце проживання відомо. У листі має бути зазначена мета поїздки, куди їде дитина, а також на який термін покидає територію України.

При перетині кордону України прикордоннику необхідно пред’явити рішення суду або органу опіки про визначення місця проживання дитини.

Важливо вчасно повернутися до України з дитиною строком до 1 місяця з дати виїзду.

Як поїхати з дитиною за кордон тому з батьків, хто проживає окремо від дитини?

Для того, щоб скористатися правом поїздки з малюком за кордон той з батьків, який проживає окремо від дитини, повинен належно виконувати батьківські обов'язки і, що найголовніше, не мати заборгованості зі сплати аліментів.

Йому потрібно звернутися з рекомендованим листом із повідомленням про вручення до того з батьків, з яким проживає дитина, за наданням нотаріально посвідченої згоди на виїзд дитини за межі України.

У разі ненадання тим з батьків, який проживає з дитиною, у 10-денний строк з моменту повідомлення про вручення рекомендованого листа нотаріально посвідченої згоди на виїзд дитини за кордон, потрібно звернутися до суду із заявою про надання дозволу на виїзд дитини за кордон БЕЗ згоди другого з батьків.

При перетині державного кордону України пред’явити нотаріально посвідчену згоду другого з батьків або рішення суду про дозвіл на виїзд дитини за кордон без згоди другого з батьків.

Важливо вчасно повернутися до України з дитиною у строк, передбачений згодою або рішенням суду.

Яке покарання за порушення строку вивезення дитини?

Аби збалансувати права й обов’язки батьків, ми встановили реальну відповідальність для порушників.

За умисне порушення місячного строку встановлена адміністративна відповідальність – штраф від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на сьогодні ця сума складає від 1700 до 3400 грн).

Окрім цього, такі батько чи матір втратять на рік право виїзду за кордон з дитиною, крім випадку, коли є нотаріально посвідчена згода на виїзд дитини другого з батьків.

Окремо звертаю вашу увагу на те, що ці новели стосуються лише тих дітей, які проживають у неповних сім’ях. Для всіх інших наявність нотаріально засвідченого дозволу є обов’язковим.

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з данного приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

12,06,2019


22 МІЛЬЙОНИ ГРИВЕНЬ ЗАБОРГОВАНОСТІ ПО ЗАРПЛАТІ СТЯГНУЛИ ФАХІВЦІ ЮСТИЦІЇ СУМЩИНИ

З початку 2019 року державними виконавцями Сумщини стягнуто майже 22 мільйони гривень заборгованості по заробітній платі з несумлінних роботодавців області.

«Державна виконавча служба Сумщини приділяє велику увагу питанню ліквідації заборгованостей з виплати заробітної плати та інших виплат, пов’язаних з трудовими правовідносинами. З початку 2019 року ми забезпечили погашення21 мільйона 700 тисяч гривень заборгованості, завдяки чому 789 працівників нарешті отримали зароблені ними кошти, - підкреслює керівник обласної юстиції Ірина Свистун.- Варто зазначити, що левова частка цих коштів належить працівникам ПАТ Сумське НВО – майже 19 мільйонів гривень, а також КП ШКЗ «Зірка» – 1,3 мільйона гривень та ДП «Попівський експериментальний завод» – понад 700 тисяч гривень».

Очільниця юстиції також зазначила, що на Сумщині діє ініційована Міністерством юстиції України кампанія зі стягнення заборгованості по зарплаті, завдяки чому було створено Регіональний штаб з координації, моніторингу та контролю за станом виконання органами державної виконавчої служби рішень щодо стягнення заборгованостей по зарплаті. До речі, така форма роботи дозволила сконцентруватисяна виконавчих провадженнях, які потребують особливої уваги.

11.06.2019


ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НЕВИКОНАННЯ СУДОВИХ РІШЕНЬ

Доброго дня! Прошу Вашої консультації з приводу виконання судових рішень. Яку відповідальність несуть особи, які ухиляються від виконання судових рішень?

З повагою, Олексій Мироненко

Консультує Міністр юстиції України Павло Петренко

Чинне законодавство України передбачає адміністративну та кримінальну відповідальність за невиконання рішення суду.

Як реалізується адміністративна відповідальність?

Суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов’язати суб’єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Далі, після розгляду звіту, суддя своєю ухвалою може накласти на керівника суб’єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто від 38429 грн до 76840 грн.

Хто такий суб’єкт владних повноважень?

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Позивач може ініціювати питання про накладення штрафу на керівника суб’єкта владних повноважень?

Так, питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді.

Чи можна не виконувати рішення, якщо органом (особою) сплачено штраф?

Ні, сплата штрафу не звільняє від обов’язку виконати рішення суду і подати звіт про його виконання.

Як реалізується кримінальна відповідальність за невиконання судового рішення?

Умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню може каратися штрафом або позбавленням волі.

ПРОТЕ! Якщо такий злочин вчиняє службова особа, то до видів покарання додається ще й заборона обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю. Мета призначення такого покарання – недопущення особи до певних посад чи до певної діяльності, щоб ця особа не могла використовувати свою посаду для подальшої злочинної діяльності та вчинення нових злочинів.

Кого можна притягти до кримінальної відповідальності за невиконання рішення суду?

  • Особу, проти якої прийнято та винесено певне рішення із зобов’язанням утриматись від певних дій або, навпаки, вчинити їх.
  • Юридичну особу (в особі її посадової особи, яка виступає від її імені та в її інтересах).
  • Службову особу, яка відповідно до повноважень повинна була вчинити дії по виконанню судового рішення або завдяки своїм повноваженням мала можливість перешкодити останньому.

А яка процедура притягнення до кримінальної відповідальності?

За наявності ознак злочину в діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи іншим чином порушує вимоги закону про виконавче провадження, державний виконавець складає акт про порушення і звертається до правоохоронних органів із зверненням – поданням (повідомленням) про притягнення особи до кримінальної відповідальності відповідно до закону. За наявності такого звернення правоохоронний орган зобов’язаний порушити кримінальне провадження.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

10,06,2019


ЮСТИЦІЯ СУМЩИНИ: ЗАХИСТИЛИ ПРАВА 12 ТИСЯЧ ДІТЕЙ

Напередодні Дня захисту дітей, який в Україні відзначається 1 червня, юстиція Сумщини результатами роботи підтверджує, що прийняття ініційованого Міністерством України пакетів закону #ЧужихДітейНеБуває стало дієвим кроком у напрямі захисту прав дітей. Так, з початку 2019 року було захищено економічні права понад 350 тисяч маленьких громадян по всій території країни, в тому числі по Сумській області – 12 тисяч дітей. 

«Упроваджуючи реформи Мін’юсту, ми дбаємо про права та інтереси молодого покоління. З початку 2019 року було стягнуто понад 61 мільйон гривень аліментів, – розповідає керівник обласного управління юстиції Ірина Свистун. – З зазначеної загальної суми 100 тисяч гривень аліментів стягнуті завдяки суспільно корисним роботам, які є своєрідним покаранням для злісних неплатників аліментів. До речі, дана ініціатива реалізована вперше в історії України й направлена на подолання такого ганебного явища, як заборгованість по аліментах».

Очільник управління юстиції додала, що разом з тим державними виконавцями Сумщини стосовно 3600 мешканців Сумщини, котрі не сплачували аліменти понад 6 місяців, були застосовані обмеження в праві виїзду за кордон. Особливістю цього заходу примусу є те, що він застосовується державним виконавцем без рішення суду, а знімається тільки після сплати суми всієї заборгованості, а в деяких випадках й штрафу та виконавчого збору.

Варто зазначити, що з боржників по аліментах в Сумській області додатково було стягнуто понад 1 мільйон гривень штрафів, які завдяки змінам в законодавстві, отримали діти. 

29,05,2019


ПРАВА ВАГІТНИХ У ПОЛОГОВИХ БУДИНКАХ

Консультує Міністр юстиції України Павло ПЕТРЕНКО

Добрий день, Павле Дмитровичу! Хочу отримати від Вас пораду. Зовсім скоро в нашій сім’ї буде поповнення. Я дуже схвильована, оскільки це моя перша дитина. Я буду вперше перебувати у пологовому будинку, хотіла б розуміти свої права. Розкажіть про них більш детально, будь ласка.

Олена Шульга

Вагітність і народження дитини – завжди радісна подія для кожної сім’ї. З перших хвилин перебування в пологовому будинку, перш за все, майбутні мами мають право на високу культуру медичного обслуговування.

Які права має вагітна жінка?

Кожна вагітна жінка має право:

  • самостійно обирати пологовий будинок, лікаря або вимагати його заміни. Адже пацієнт має право бути прийнятим у будь-якому закладі охорони здоров’я на свій вибір, якщо цей заклад охорони здоров’я має можливість забезпечити відповідне лікування; 
  • отримати психологічну підготовку до пологів;
  • бути поінформованою медичними працівниками про свій стан здоров’я та майбутньої дитини, результатів аналізів тощо;
  • отримати психологічну підтримку, яка може полягати у залученні родичів або близьких людей під час проведення оглядів тощо.

Які права має жінка під час пологів?

Право на сімейні (партнерські) пологи. Подружня пара має завчасно звернутися до адміністрації пологового будинку (головного лікаря, завідуючого відділення) і повідомити про своє бажання партнерських пологів.

Присутніми під час пологів можуть бути не більше 2 осіб.

Пологи мають відбуватися лише в індивідуальному пологовому залі. Величезні пологові зали з двома ліжками сьогодні є порушенням прав людини і заборонені законодавством.

Право на демедикалізацію пологів. Медпрацівники пологових будинків повинні прагнути провести пологи так, щоб жінка мала можливість народити дитину в максимально природних умовах. Будь-які втручання можуть відбуватися лише за суворими медичними показаннями.

Право на свободу дій у пологах. Кожна жінка може народжувати в такій позі, яка для неї є зручною. Можна народити на звичайному ліжку, на стільчику, на м’ячі.

Право на грудне вигодовування. Не можна годувати лише за наявності відкритої форми туберкульозу або ВІЛ/СНІДу в матері або інших вагомих протипоказаннях. Породіллі мають надати повну інформацію про грудне вигодовування, показати, як годувати дитину і доглядати за грудьми. 

Право на індивідуальне перебування. У палаті має перебувати лише мати з дитиною.

Право побачити свою мертвонароджену дитину. Обов’язково дитину після народження мають показати матері. Якщо мати непритомна, дитину відразу показують родичам.

Які документи мають надати при виписці з пологового будинку?

У день виписування мама одержує від лікаря кілька документів:

  • витяг з історії розвитку пологів, а також висновок про стан здоров’я матері;
  • довідку про народження дитини і витяг, що містить дані про параметри і стан здоров’я малюка в день народження і на момент виписування з пологового будинку.

Також нагадаю, на сьогоднішній день у 467 закладах охорони здоров’я по всій Україні працює сервіс Мін’юсту, скориставшись яким можна отримати свідоцтво про народження малюка безпосередньо у пологовому будинку.

Більш того, Міністерство юстиції долучилось до розробки пакету законодавчих ініціатив під умовною назвою #єМалятко, який встановлює можливість отримати 9 послуг за 1 заявою:

  1. державна реєстрація народження дитини та визначення її походження;
  2. реєстрація місця проживання новонародженої дитини;
  3. призначення допомоги при народженні дитини;
  4. призначення допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях;
  5. реєстрація новонародженої дитини в електронній системі охорони здоров’я;
  6. реєстрація новонародженої дитини у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків;
  7. отримання посвідчень батьків багатодітної сім’ї та дитини з багатодітної сім’ї;
  8. визначення належності новонародженої дитини до громадянства України;
  9. присвоєння новонародженій дитині унікального номеру запису в Єдиному державному Демографічному реєстрі.

Яку державну допомогу може отримати жінка, яка народила дитину?

Українське законодавство передбачає, що кожна жінка незалежно від віку має право на такі види допомоги:

  • Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами надається всім жінкам (у тому числі неповнолітнім), які не застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування,  у розмірі 100% середньомісячного доходу жінки, але не менше 25% від розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи із розрахунку на місяць.
  • Допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу). У разі, якщо застраховані особи, які протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців, вони мають право на допомогу по вагітності та пологах – виходячи з нарахованої заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчислений із двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.
  • Допомога при народженні дитини призначається у розмірі 41280 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі 10320 гривень, решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами.
  • Допомога на дітей одиноким матерям надається у розмірі, що дорівнює різниці між 100% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

28,05,2019


Консультує Міністр юстиції України Павло Петренко

БЕЗКОШТОВНІ МЕДИЧНІ ПОСЛУГИ ДЛЯ ВИМУШЕНИХ ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ

Доброго дня! Мене звати Ірина, я «вимушена переселенка» з Донецької області. Понад два роки проживаю у місті Хмельницький і за цей час жодного разу не зверталася до лікарів, проте наразі маю таку потребу. Поясніть будь ласка, що мені, як внутрішньо переміщеній особі, необхідно зробити, щоб стати на облік у місцевій лікарні.

Ірина Завальська

Забезпечення основних життєвих потреб, у тому числі медичного обслуговування для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) й досі залишається актуальним для нашої держави.

У Конституції України встановлено, що держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно.

Нагадаю, кожен пацієнт, який досяг 14 років і який звернувся за наданням йому медичної допомоги, має право на вільний вибір лікаря, якщо останній може запропонувати свої послуги, та вибір методів лікування, відповідно до його рекомендацій.

Яким чином внутрішньо переміщені особи можуть отримати доступ до безкоштовних медичних послуг?

Фізична особа, що офіційно проживала на території, яка на даний час є непідконтрольною територією Україні, після отримання довідки про взяття на облік ВПО має право отримати необхідну медичну допомогу за новим місцем проживання (у державному або комунальному закладі охорони здоров’я).

Який порядок надання медичних послуг?

Внутрішньо переміщена особа, яка проживає на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, має право звернутися до закладу охорони здоров'я на власний вибір із заявою з проханням поставити на облік за місцем фактичного проживання. Документом, що засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи, є довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. 

Внутрішньо переміщена особа, яка потребує вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги (онкологічної, кардіологічної, терапевтичної, психологічної, педіатричної тощо), повинна звернутися до територіального закладу охорони здоров'я та отримати направлення до закладу охорони здоров’я відповідного профілю.

Як відбувається забезпечення лікарськими засобами?

Відпуск лікарських засобів безоплатно і на пільгових умовах (у разі амбулаторного лікування осіб) проводиться аптеками за рецептами, виписаними лікарями закладів охорони здоров’я, за місцем проживання цих осіб.

Однак, звертаю увагу, що безоплатно і на пільгових умовах лікарські засоби відпускаються лише визначеним групам населення та за категоріями захворювань, які передбачені у Постанові КМУ від 17 серпня 1998р. №1303 «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань»: https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1303-98-%D0%BF

Чи несе відповідальність лікар, який відмовився надати медичну допомогу?

Дії медичного працівника, який зобов’язаний надати медичну допомогу, але не надав її, підлягають кримінальній відповідальності, передбаченою Кримінальним кодексом України, а саме:

Ненадання без поважних причин допомоги хворому медичним працівником, який зобов'язаний, згідно з установленими правилами, надати таку допомогу, якщо йому завідомо відомо, що це може мати тяжкі наслідки для хворого

  • - карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 грн) з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років;

- або громадськими роботами на строк до 200 годин, або виправними роботами на строк до 2-х років.

  •  

Якщо ці самі дії призвели до  смерті  хворого або інших тяжких наслідків

  • карається обмеженням волі на строк до 4-х років;
  • або позбавленням волі на строк до 3-х років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років або без такого.
  •  
  • карається позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 5-ти років;
  • або виправними роботами на строк до 2-х років;
  • або обмеженням волі на строк до 2-х років;
  • або позбавленням волі на той самий строк.
  •  

Якщо ці дії  спричинили тяжкі наслідки для неповнолітнього

  • карається обмеженням волі на строк до 5-ти років;
  • або позбавленням волі на строк до 3-х років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років.
  •  

 

Але варто зазначити, що лікар має право відмовитися від подальшого ведення пацієнта, якщо останній не виконує медичних приписів або правил внутрішнього розпорядку закладу охорони здоров'я, за умови, що це не загрожуватиме життю хворого і здоров'ю населення.

Також лікар не несе відповідальності за здоров'я хворого в разі відмови останнього від медичних приписів або порушення пацієнтом встановленого для нього режиму.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

23,05,2019


ПОНАД 58 МІЛЬЙОНІВ ГРИВЕНЬ АЛІМЕНТІВ СПЛАТИЛИ БАТЬКИ СУМЩИНИ

Ініційований Міністерством юстиції України закон #ЧужихДітейНеБуває передбачає санкції, які змушують боржників по аліментах, не зважаючи на місце роботи та статус таких батьків, сплачувати заборгованість. До речі, з початку 2019 року на користь дітей Сумщини було стягнуто понад 58 мільйонів гривень аліментів.

Так, в Тростянці батько заборгував зі сплати аліментів кошти в сумі понад 7 тисяч гривень. Державний виконавець наклав арешт на все рухоме й нерухоме майно боржника та виніс постанови про тимчасові обмеження, у тому числі у праві керування транспортними засобами, володіння зброєю, полювання та виїзду за межі України. Аби уникнути проблем, чоловік влаштувався на роботу та почав сплачувати аліменти дитині.

Мешканець Ямпільського району також не виконував належно свої батьківські обов’язки та заборгував двом донечкам й сину 16 тисяч гривень аліментів. Аби примусити багатодітного батька сплати заборгованість, фахівці юстиції після застосування аналогічних примусових дій, оголосили чоловіка в розшук. Такі дії заохотили боржника повністю розрахуватися з малечею.

А на Путивльщині батько заборгував дитині понад 3 тисяч гривень аліментів. Незначну суму чоловік не сплачував впродовж певного часу і тільки завдяки обмеженням, передбаченим чинним законодавством, боржник все ж таки розрахувався з чадом.

Не бажаючи потрапити до Єдиного реєстру боржників https://erb.minjust.gov.ua/ та бути обмеженим у праві керування транспортними засобами і виїзду за кордон мешканець Краснопільщини після проведення до нього виконавчих дій у повному обсязі перерахував заборгованість по аліментах, сума якої складали майже 16 тисяч гривень.  

У Білопільському районі батько накопичив борг по аліментах в розмірі понад 12 тисяч гривень. Після застосування до нього всіх санкцій закону #ЧужихДітейНеБуває батько повністю розрахувався з дитиною.

21,05,2019


4500 МЕШКАНЦІВ СУМЩИНИ ПОТРАПИЛИ ДО ЄДИНОГО РЕЄСТРУ БОРЖНИКІВ. ЧИМ ЗАГРОЖУЄ ПЕРЕБУВАННЯ В РЕЄСТРІ?

На Сумщині 4500 неплатників аліментів потрапили до Єдиного реєстру боржників, який в народі отримав назву #ДошкаГаньби. В рамках ініційованого Мін’юстом національного правопросвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО!» юстиція Сумщини інформує громадян, чим саме загрожує перебування в даному реєстрі.

ЩО ТАКЕ #ДошкаГаньби?

Слід зазначити, що кожен громадянин може перевірити себе у Єдиному реєстрі боржників (httpsHYPERLINK "https://erb.minjust.gov.ua/"://HYPERLINK "https://erb.minjust.gov.ua/"erbHYPERLINK "https://erb.minjust.gov.ua/".HYPERLINK "https://erb.minjust.gov.ua/"minjustHYPERLINK "https://erb.minjust.gov.ua/".HYPERLINK "https://erb.minjust.gov.ua/"govHYPERLINK "https://erb.minjust.gov.ua/".HYPERLINK "https://erb.minjust.gov.ua/"uaHYPERLINK "https://erb.minjust.gov.ua/"/), в якому публічно зазначаються ті громадяни, які мають заборгованість за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів понад 3 місяці.

ЧИМ ЗАГРОЖУЄ ПЕРЕБУВАННЯ В РЕЄСТРІ БОРЖНИКІВ?

По-перше, боржник, який потрапив до цієї бази, не зможе укласти будь-яку угоду з відчуження майна. Так, відповідно до чинного законодавства, нотаріуси чи інші державні реєстратори перед здійсненням угод з відчуження майна зобов’язані спочатку  перевірити інформацію з Єдиного реєстру боржників. У разі, якщо особа, котра звернулась до нотаріуса (реєстратора), наприклад, щодо купівлі/продажу квартири, значиться в реєстрі, нотаріус (реєстратор) відмовляє такому громадянину у здійсненні правочинів.

По-друге, на боржника по аліментах чекають і наслідки, пов’язані з публічною доступністю такої інформації. Наприклад, використовувати цей реєстр можуть для перевірки платоспроможності громадянина – боржник не зможе отримати кредит у банку.

По-третє, відтепер перед здійсненням будь-якої операції, пов’язаної з оформленням транспортного засобу, працівники Регіональних сервісних центрів Міністерства внутрішніх справ України перевіряють наявність водія в Єдиному реєстрі боржників. У разі виявлення громадянина на «Дошці ганьби», йому буде відмовлено у здійсненні цих операцій. 

14,05,2019


ЯК ДІЯТИ, КОЛИ ЗДІЙСНЕНО САМОВІЛЬНИЙ ЗАХВАТ ВАШОЇ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ

Доброго дня! Мій сусід орендує земельну ділянку вже декілька років, але тиждень тому до нього приїхали невідомі люди з документами і заявили, що віднині вони є орендарями. Він звернувся до поліції, там зареєстрували заяву і більше нічого. Цього року я теж планував взяти землю в оренду, але тепер побоююсь. Підкажіть, як бути?

Петро Василишин

Консультує Міністр юстиції України Павло Петренко

Що таке самовільне зайняття земельної ділянки?

Це дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Що таке подвійна державна реєстрація права оренди земельних ділянок?

Нагадаю, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки підлягають обов’язковій державній реєстрації.

Подвійна державна реєстрація права оренди земельних ділянок – це наявність двох зареєстрованих прав оренди за різними орендарями.

Як запобігти подвійній реєстрації?

Перед укладанням договору оренди земельної ділянки та державною реєстрацією цього права рекомендую попередньо отримати витяг з Державного земельного кадастру про таку земельну ділянку, щоб володіти повною інформацію.

Як захистити своє право?

Законодавство передбачає два шляхи захисту –  у досудовому  та судовому порядку.

Досудовий порядок передбачає звернення до:

  • правоохоронних органів;
  • Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України;
  • регіональних оперативних штабів, які працюють у режимі оперативного реагування на спроби рейдерських захоплень земель або вирощеного врожаю. Контакти штабів шукайте на сайті Головного територіально управління юстиції у Вашій області;
  • мобільних точок доступу до системи безоплатної правової допомоги з метою повідомлення про факт рейдерської атаки та консультування щодо подальших дій.

Крім того, реальний власник земельної ділянки може звернутися до суб’єкта державної реєстрації прав або нотаріуса із заявою про заборону вчинення реєстраційних дій, яка невідкладно реєструється в базі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Які скарги розглядає Комісія?

Мін’юст розглядає скарги:

  • на рішення державних реєстраторів про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;
  • на рішення, дії або бездіяльність Головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України (з питань розгляду скарг, які належать до їх компетенції).

Проте, до компетенції Міністерства юстиції України не відноситься розгляд скарг:

  • на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, коли таке право набуто на підставі рішення суду;
  • коли наявний судовий спір;
  • розгляд скарг на реєстраційні дії, проведені на підставі рішення суду.

Який порядок і форма подачі скарги до Комісії Мін’юсту?

Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено. Скарга подається за формою, встановленою законом. Вимоги до оформлення скарги розміщені на сайті Міністерства: https://minjust.gov.ua/m/4626

Звертаю увагу, скарга, подана без урахування зазначених вимог, Комісією по суті не розглядається!

Які строки звернення до Комісії?  

  • 60 календарних днів – на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації;
  • 15 календарних днів на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Мін’юсту.

Відлік часу починається від дня прийняття рішення або з дня, коли особа могла дізнатися про порушення її прав.

Які строки розгляду?

Загальний строк розгляду та вирішення скарги – до 45 календарних днів з моменту надходження скарги.  

Комісія готує висновок протягом 2-3 тижнів, на підставі якого Мін’юст приймає рішення у формі наказу.

Рішення надсилається скаржнику протягом 3-х робочих днів з дня його прийняття. Якщо особа, яка звернулась зі скаргою, не згодна з рішенням Міністерства юстиції України, вона може звернутись до суду.

Коли може бути відмовлено у розгляді скарги?  

Існує низка випадків, коли Мін’юст може відмовити у розгляді скарги, та випадки, коли закон зобов’язує відмовити у задоволенні скарги. Найчастіше підставою є недотримання  встановлених законом вимог до оформлення скарги.

Куди можна звернутись за консультацією з питань діяльності Комісії Мін’юсту?

Необхідну інформацію та контакти можна знайти на офіційному веб-сайті Міністерства за посиланням: https://minjust.gov.ua/pages/commission_civil_register.

Як захистити своє право через суд?

Особа, чиї права порушено, може звернутися до суду з позовом про скасування рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та з позовом про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

До якого суду звертатись?  

  • До господарського суду, якщо сторонами спору є юридичні особи таабо громадяни – суб’єкти підприємницької діяльності.
  • До адміністративного суду, якщо оскаржуються рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, компетентних у сфері земельних правовідносин.
  • У всіх інших випадках – до судів загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства.

Яка відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки?

Громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність за самовільне зайняття земельних ділянок.

Самовільне зайняття земельної ділянки тягне за собою накладення штрафу

  • на громадян від 170 до 850 гривень
  • на посадових осіб від 340 до 1700 гривень

Самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику, карається:

  • штрафом від 3400 до 5100 гривень або арештом  на строк до 6 місяців

Самовільне зайняття земельної ділянки, вчинене особою, раніше судимою за самовільне зайняття земельної ділянки або самочинне будівництво або групою осіб, або щодо земельних ділянок особливо цінних земель, земель в охоронних зонах, зонах санітарної охорони, санітарно-захисних зонах чи зонах особливого режиму використання земель, карається:

  • обмеженням волі на строк від 2 до 4 років або позбавленням волі на строк до 2 років

Самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику карається:

  • штрафом від 5100 до 8500 гривень або арештом на строк до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 3 років

Самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці особливо цінних земель, земель в охоронних зонах, зонах санітарної охорони, санітарно-захисних зонах чи зонах особливого режиму використання земель, або вчинене особою, раніше судимою за такий саме злочин або за самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці карається:

  • позбавленням волі на строк від 1 до 3 років

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

14,05,2019


ЗІ СТАРТОМ СЕЗОНУ ВІДПУСТОК ТА КАНІКУЛ ЮСТИЦІЯ СУМЩИНИ ІНФОРМУЄ БАТЬКІВ, ЯК ТИМЧАСОВО ВИЇХАТИ ЗА КОРДОН З ДИТИНОЮ

З приходом теплої весняної погоди громадяни починають планувати відпочинок. Для тих, хто вирішить відправитися на канікулах за межі України, юстиція Сумщини в межах кампанії «Відповідальне батьківство» в рамках реалізації загальнонаціонального правопросвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО!» підготувала основні особливості подорожей дітей з одним із батьків, які передбачені ініційованим Мін’юстом закону #ЧужихДітейНеБуває.

ЯКЩО ДИТИНА ПРОЖИВАЄ З ОДНИМ ІЗ БАТЬКІВ, ЯКИЙ НЕ ПЕРЕШКОДЖАЄ ДРУГОМУ З БАТЬКІВ У ПОБАЧЕННЯХ І СПІЛКУВАННІ З ДИТИНОЮ не потрібно отримувати дозвіл другого з батьків на виїзд за кордон дитини на строк до 1 місяця при умові, що мета поїздки:

  • оздоровлення та відпочинок;
  • лікування;
  • навчання;
  • участь у дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких туристичних, дослідницьких, спортивних заходах.

Що потрібно зробити? 

  • Повідомити другого з батьків про державу перебування, мету та тривалість поїздки рекомендованим листом, якщо відоме місце його проживання;
  • Пред’явити на кордоні копію рішення суду або органу опіки і піклування про визначення (підтвердження) місця проживання дитини.

ВАЖЛИВО! За умисне порушення строків перебування за кордоном передбачена адміністративна відповідальність – штраф від 1700 до 3400 гривень та втрата права виїзду з дитиною за кордон без згоди другого з батьків строком на 1 рік.

ЯКЩО ДИТИНІ ЗАБОРГУВАЛИ ЗІ СПЛАТОЮ АЛІМЕНТІВ

У разі наявної заборгованості по аліментах понад 4 місяці або понад 3 місяці дитині з інвалідністю або тяжкою хворобою – можна тимчасово виїхати з дитиною за кордон на строк до 1 місяця і більше без дозволу боржника.

Що потрібно зробити?

  • Отримати довідку про наявність у другого з батьків заборгованості по сплаті аліментів за місцем виконання рішення про стягнення аліментів. 
  • На кордоні пред’явити довідку про наявність у другого з батьків заборгованості:
  • понад 4 місяці або
  • понад 3 місяці та документ, що підтверджує тяжку хворобу або інвалідність дитини.

ЯКЩО ОДИН ІЗ БАТЬКІВ ВЧАСНО СПЛАЧУЄ АЛІМЕНТИ

Можна виїхати з дитиною за кордон на строк, передбачений нотаріально посвідченою згодою або рішенням суду.

Що потрібно зробити?

  • Написати рекомендованого листа другому з батьків з проханням надати згоду на виїзд з дитиною за кордон.
  • Якщо згоду не надали протягом 10-ти днів після вручення рекомендованого листа подати до суду заяву щодо надання дозволу на виїзд з дитиною за кордон без згоди другого з батьків. 

На кордоні пред’явити нотаріально посвідчену згоду другого з батьків на виїзд або копію рішення суду про дозвіл на виїзд дитини.

11,05,2019


НА ДОМАШНІХ ТИРАНІВ СЬОГОДНІ Є ПРАВОВА УПРАВА

Сімейні сварки тепер не є справою родинною. Ініціатива Мін`юсту #СтопНасильство у рамках загальнонаціонального правопросвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО!» сьогодні захищає від домашньої тиранії на  законодавчому рівні.

«Тривалий час домашнє насильство не сприймалося як суспільно-значима проблема, – говорить очільник юстиції Сумщини Ірина Свистун. – Однак нині підходи, у тому числі й правові, змінилися. Від 11 січня цього року в Україні набули чинності зміни до Кримінального кодексу, що визнають системне насильство в сім'ї злочином – Закон України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами». Крім того, вже рік, як діє Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», який визначив  15 категорій осіб, щодо яких може чинитися таке насильство.»

Це не лише дружина, дитина, чоловік, а ще й бабусі, дідусі, колишнє подружжя, люди, які мають спільну дитину чи живуть у громадянському шлюбі, наречені, брати, сестри.

Дуже важливо, що відтепер дитина, яка стала свідком насильства в своїй родині, також визнається його жертвою і має право на всі відповідні соціальні, медичні, психологічні й правові послуги.

Варто знати: якщо жінка звернулася до поліції через погрози чи побиття її чоловіком один-два рази, правоохоронці можуть притягнути кривдника до адміністративної відповідальності. Але якщо це відбудеться втретє, віднині вони мають законні підстави відкрити кримінальне провадження.

За домашнє насильство як злочин кривдник може бути покараний громадськими роботами, арештом на строк до шести місяців, обмеженням волі на строк до п'яти років чи позбавленням волі на строк до двох років.

При цьому те, що такий злочин учиняється щодо одного з подружжя чи будь-якої іншої особи, з якою зловмисник має близькі або сімейні стосунки, є обтяжуючою обставиною.

І це ще не все. Якщо суд обмежив на три-шість місяців доступ кривдника до його жертви, тобто заборонив, приміром, перебувати з нею в одному приміщенні, наближатися до місця роботи, вести листування, а той це порушив, то поліція знову ж таки може відкрити кримінальне провадження.

Суд за цей злочин може покарати арештом до шести місяців чи ув'язненням до двох років. Каратиметься також і непроходження правопорушником спеціальної програми, що мала б допомогти йому виправитися.

Юстиція Сумщини радить у разі домашнього насильства?

Одразу викликати поліцію – 102!

Звернутися на «гарячу лінію» – 116-123 (цілодобово та безкоштовно в межах України)

Якщо Ви стали свідком насильства стосовно дитини – негайно повідомте про це службу у справах дітей! Захистіть дитину від домашнього насильства!

Нагадаємо, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

У цих злочинах важливо розуміти, що не варто мовчати про проблему, яка дійсно завдає значної шкоди не тільки сімейному благополуччю, а й суспільству в цілому .

07,05,2019


У ЯКОМУ ВИПАДКУ ДОРОСЛІ ДІТИ МАЮТЬ ПРАВО НА АЛІМЕНТИ

Шановний Павле Дмитровичу! Маю до Вас питання. В мене – донька, якій зовсім скоро виповниться 18 років, вона навчається на першому курсі в університеті. Її батько справно платить аліменти, але запевняє, що коли доньці виповниться 18, припинить платити. Чи може донька розраховувати на його підтримку упродовж навчання?

Світлана Шевченко

Хто має право на утримання?

Українським законодавством передбачено, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання  (незалежно від форми) і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Яким чином стягуються кошти на утримання?

Аліменти на утримання повнолітніх дочки або сина, які продовжують навчання, можуть виплачуватись у добровільному або судовому порядку. Існують два способи сплати аліментів у добровільно порядку.

Перший: батьки укладають між собою договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначаються розмір та строки виплати. Якщо розмір аліментів визначено у твердій грошовій сумі, до договору необхідно включати умови про індексацію, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше.

Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Другий: один із батьків може подати за місцем своєї роботи заяву про відрахування аліментів на дитину у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві. Однак така заява може бути ним відкликана.

Хто може звернутись до суду?

До суду може звернутися той з батьків, з ким проживає дитина, або безпосередньо дочка або син, які продовжують навчання. Позовна заява про стягнення аліментів подається до місцевогосуду за зареєстрованим місцем проживанням або перебуванням відповідача чи позивача.

Які документи необхідні?

До суду подається, зокрема:

  • позовна заява;
  • копія паспорта (позивача та дитини);
  • копія свідоцтва або рішення суду про розірвання шлюбу;
  • копія свідоцтва про народження дитини;
  • довідка з навчального закладу про те, що дитина перебуває на навчанні;
  • довідка про заробітну плату одного з батьків, з якого передбачається стягнення аліментів (за наявності)

При зверненні до суду із позовом про стягнення аліментів, позивач звільняється від сплати судового збору.

Яким може бути розмір аліментів?

Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням:

  • стану здоров'я та матеріального становища дитини та платника аліментів;
  • наявності у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
  • інших обставин, що мають істотне значення.

Водночас суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Чи можна змінити розмір аліментів?

Так, згодом розмір аліментів може бути зменшено або збільшено за рішенням суду. Це залежить від зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я позивача або відповідача.

Коли припиняється право на утримання?

Право на утримання повнолітніх дочки, сина припиняється у разі припинення ними навчання. Разом з тим, поновлення навчання, за умови недосягнення 23-річного віку, дозволяє звернутися з новим позовом до суду про стягнення аліментів.

Яка відповідальність за прострочення сплати аліментів?

При виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100% заборгованості.

Принагідно хочу нагадати, що завдяки ініціативі Міністерства юстиції України було прийнято пакети законів #ЧужихДітейНеБуває, якими передбачено ряд обмежувальних заходів та фінансових санкцій, які застосовуються до «горе» батьків.

Згідно з ними, якщо особа заборгувала аліменти дитині понад 4 місяці (понад 3 місяці у разі, якщо дитина є тяжкохворою або дитиною з інвалідністю), державний або приватний виконавець виносить постанову про застосування обмеження до боржника щодо виїзду за кордон, керування транспортними засобами, користування зброєю та полювання. Разом з цим, особа включається до «ганебного» списку Єдиного реєстру боржників. Далі, якщо заборгованість по сплаті аліментів складає понад 1 рік, боржнику доведеться сплатити штраф у розмірі від 20 до 50% від суми заборгованості.

Окремо Мін’юст співпрацює з Державною службою з питань праці та Державною службою зайнятості для влаштування безробітних, стосовно яких відкрите виконавче впровадження по стягненню аліментів. Результат співпраці – майже 500 працевлаштованих боржників. Таким чином, боржники мають можливість добровільно сплачувати кошти на утримання своїх дітей.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились запитання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

26,04,2019


Сучасний, зручний, без черг та необхідності повторного відвідування – на Сумщині вже четвертий місяць поспіль працює офіс європейського зразка Центр виконання рішень. За цей час в ньому було прийнято1400 громадян.

Нагадаємо, що Центрвиконання рішень забезпечує:

  • прийняття документів про примусове виконання рішень та інших документів виконавчого провадження за принципом екстериторіальності;
  • надання відомостей сторонам щодо виконавчих впроваджень у межах усієї території України;
  • ознайомлення сторін з матеріалами виконавчого впровадження;
  • надання допомоги в оформленні документів;
  • надання інформаційної допомоги та консультацій;
  • електронні сервіси (онлайн-оплата боржником заборгованості, електронна комунікація, QR-код тощо);
  • зручність, комфортність, прозорість за принципом «єдиного вікна», якісні та належні умови прийому громадян.

Консультація за телефоном (0542) 655-545.

25.04.2019


СЕЛФІ НЕ РОБИТИ, БЮЛЕТЕНЬ СТОРОННІЙ ОСОБІ НЕ ПЕРЕДАВАТИ: ЩЕ РАЗ ПРО ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ НА ВИБОРАХ

Фахівці юстиції, впроваджуючи всеукраїнську правопросвітницьку кампанію «Я МАЮ ПРАВО ГОЛОСУ!», нагадають виборцям про види порушень під час голосування та відповідальність, передбачену за їх скоєння. Так, чого не можна робити під час виборів:

  • фото- та відео- зйомку заповненого виборчого бюлетеня, бо це вважається «фотозвітом» з кабінки для таємного голосування.

Відповідальність: штраф від 1700 до 5100 гривень або виправні роботи на строк до 2 років, або обмеження волі на строк до 3 років;

  • запрошувати в кабінку для голосування сторонніх осіб.

Відповідальність: штраф (від 1700 до 5100 гривень) або виправні роботи на строк до 2 років, або обмеження волі на строк до 3 років.

  • виносити бюлетень за межі виборчої дільниці.

Відповідальність: штраф (від 1700 до 5100 гривень) або виправні роботи на строк до 2 років, або обмеження волі на строк до 3 років.

  • видавати бюлетень для голосування особі без документа, який підтверджує громадянство України.

Відповідальність: штраф (від 1700 до 5100 гривень) або виправні роботи на строк до 2 років, або обмеження волі на строк до 3 років.

  • голосувати особі без законних на те підстав.

Відповідальність: штраф (від 1700 до 5100 гривень) або виправні роботи на строк до 2 років, або обмеження волі на строк до 3 років.

  • вкидати бюлетені у великій кількості у виборчу скриньку.

Відповідальність: штраф (від 1700 до 5100 гривень) або виправні роботи на строк до 2 років, або обмеження волі на строк до 3 років.

  • отримувати виборчий бюлетень від іншої особи, крім члена комісії.

Відповідальність: штраф (від 1700 до 5100 гривень) або виправні роботи на строк до 2 років, або обмеження волі на строк до 3 років.

  • передавати гроші або подарунки за голосування.

Відповідальність: штраф (від 1700 до 5100 гривень) або виправні роботи на строк до 2 років, або обмеження волі на строк до 2 років.

  • передавати бюлетень сторонній особі.

Відповідальність: штраф (від 1700 до 5100 гривень) або виправні роботи на строк до 2 років, або обмеження волі на строк до 3 років.

  • пошкоджувати виборчі скриньки.

Відповідальність: позбавлення волі на строк від 5 до 7 років з позбавленням права займати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 1 до 3 років.

Варто зазначити, що стежити за  перебігом голосування на виборчій дільниці повинні не тільки уповноважені особи, а й пересічні громадяни. Так, у разі виявлення порушень виборцю необхідно звернутися до голови виборчої комісії, офіційних спостерігачів або поліції.

Свідомий громадянин той, який не тільки бере участь у виборах, а й контролює їх перебіг. Таке положення справ – запорука прозорості процесу голосування та гарантія побудови успішної правової країни.

19,04,2019


ШОСТКИНСЬКА «ЗІРКА»: У ПРОБЛЕМНОГО ПІДПРИЄМСТВА З`ЯВИЛИСЯ ПЕРСПЕКТИВИ

Спільними зусиллями обласна влада та юстиція Сумщини знайшли шляхи вирішення проблем невиплати заробітної плати на Шосткинському казенному заводі «Зірка». Ще кілька днів тому ситуація здавалася безнадійною, і невиплачені працівникам борги по зарплаті лягали тяжким тягарем і на підприємство, і на економіку Шостки та й області загалом. 

«Очільник області Микола Клочко, розуміючи необхідність кардинальних змін, взяв це питання під особистий контроль, – говорить керівник юстиції Сумщини Ірина Свистун. – Виключність ситуації полягає в тому, що казенне підприємство відповідає за своїми зобов’язаннями лише коштами, що перебувають у його розпорядженні».

Долаючи владні кабінети Укроборонпрому, залучивши до конструктивного діалогу Міністерство юстиції України, ініціатива переросла у злагоджені дії, з’явилася реальна можливість допомогти людям.

 Наразі більше 1 мільйона гривень перераховані на користь 72 працівників. 

Проблема виплати заробітної плати за виконавчими провадженнями – у центрі уваги влади та юстиції Сумщини, яка шукає дієві варіанти вирішення проблеми по кожному підприємству.

Разом з тим, за 2019 рік на користь працівників Сумщини стягнуто більше 19 мільйонів гривень заборгованої заробітної плати.

18,04,2019


ВИБОРИ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ: ПОРУШЕННЯ І ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Доброго дня! Я – житель міста Миколаєва і, як кожен українець, 31 березня обирав президента. Перебуваючи у кабінці для голосування, помітив як поруч зі мною, у сусідній кабінці, спрацьовує фотоспалах. Я знав, що заповнений виборчий бюлетень не можна фотографувати, тому одразу звернувся до спостерігачів та повідомив про цей факт. Розкажіть, будь ласка, які ще є види правопорушень і як правильно реагувати на них свідомим громадянам. Дякую!

Микола Гнатюк

Перш за все, хочу нагадати, що повторне голосування відбудеться 21 квітня. Вважаю, що кожний свідомий громадянин має прийти на виборчу дільницю та зробити свій вільний вибір.

Для того, щоб не допустити будь-яких незаконних маніпуляцій у день  голосування на виборчих дільницях, сьогодні розповім вам про види правопорушень та відповідальність за їх вчинення.

Шановні українці, будьте уважні: якщо ви стали свідком нижчезазначених правопорушень, негайно звертайтеся до голови відповідної виборчої комісії, офіційних спостерігачів та поліції!

Порушення

Відповідальність (вид покарання)

  • видача  виборчого бюлетеня для голосування особі без документа, який підтверджує громадянство України;
  • демонстрація заповненого виборчого бюлетеня стороннім особам;
  • винесення виборчого бюлетеня за межі виборчої дільниці;
  • фото-, відео зйомка заповнених виборчих бюлетенів;
  • голосування більш ніж один раз;
  • отримання виборчого бюлетеня від іншої особи, крім уповноваженого члена комісії, який видає виборчий бюлетень.
  • штраф від 1700 до 5100 грн;
  • виправні роботи строком до 2 років або обмеження волі до 3 років.

 

  • прийняття пропозиції, обіцянки або одержання виборцем коштів, іншого майна, переваг,  пільг, нематеріальних активів за вчинення чи невчинення будь-яких дій, пов’язаних з безпосередньою реалізацією свого виборчого права або права голосу;
  • передача виборчого бюлетеня сторонній особі;
  • пропозиція,обіцянка, надання виборцю коштів, іншого майна, переваг, пільг, нематеріальних активів за вчинення або невчинення будь-яких дій, пов’язаних безпосередньою реалізацією права голосу.

 

  • штраф від 1700 до 5100 грн;
  • виправні роботи строком до 2 років або обмеження волі до 2 років.
  • обмеження волі до 3 років або позбавлення волі до 3 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю від 1 до 3 років;

 

 

  • пошкодження виборчих скриньок.

 

 

  • позбавлення волі від 5 до 7 років з позбавленням  права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю від 1 до 3 років.

 

Додаткову корисну інформацію Ви можете знайти за посиланнями:

Інформація про вибори Президента України: www.cvk. gov.ua/vp_2019/

Державний реєстр виборців: www.drv.gov.ua

Веб-сайт проекту Міністерства юстиції «Я МАЮ ПРАВО!»: www.pravo.minjust.gov.ua

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до Єдиного контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

16,04,2019


ЮСТИЦІЯ СУМЩИНИ В ПРИМУСОВОМУ ПОРЯДКУ СТЯГУЄ ЄДИНИЙ СОЦІАЛЬНИЙ ВНЕСОК

Сплата єдиного соціального внеску – обов’язок усіх, хто займається підприємництвом. Від цього залежить не тільки наповнення державного бюджету, а й долі працівників, у яких від цієї сплати залежить пенсійне забезпечення у майбутньому.

Однак, не всі сплачують належні платежі вчасно і тоді доводиться втручатися державній виконавчій службі.

Заходи примусу впливають на боржників і вони сплачують потрібні суми, але варто врахувати, що сплачувати доводиться більше, додатково ще й виконавчий збір. За останні дні було стягнуто майже 50 тисяч гривень з підприємців у Ромнах, Недригайлові та Сумському районі.

16.04.2019


МАЙЖЕ 400 ТИСЯЧ ГРИВЕНЬ СПЛАТИЛА ФІРМА ЗА ВИКОНАВЧИМ ПРОВАДЖЕННЯМ

Державна виконавча служба постійно тримає на контролі порядок виконання рішення судів і фіскальних органів. Працювати доводиться з різними сумами і вживати різних заходів.

Наприклад, у Ромнах, у результаті направлення державним виконавцем боржнику – юридичній особі, постанови про відкриття виконавчого провадження та конструктивної розмови з поясненням до чого це може призвести, на користь фізичної особи стягнуто борг в сумі понад 18 тисяч гривень.

З іншого боржника у тих же Ромнах в результаті вжитих держаним виконавцем заходів примусового виконання із заробітної плати боржника на користь держави стягнуто штраф в сумі 10 тисяч 200 гривень.

Подібна ситуація склалася і в жителя Недригайлова. Коли він дізнався про направлену за місцем роботи постанову державного виконавця, йому стало ніяково перед колегами, тому він  швиденько погасив борг.

Вдалося стягнути значні суми на користь державної фіскальної служби та  суб’єкта господарювання і виконавцям міста Суми. Проаналізувавши джерела доходів боржника, було накладено арешт на кошти та майно, і таким чином боржник сплатив належні майже 400 тисяч гривень.

Ситуації, вирішені завдяки державним виконавцям, ще й поповнили бюджет держави майже на 50 тисяч гривень за рахунок виконавчого збору.

16.04.2019


Консультує Міністр юстиції України Павло Петренко

ПОВТОРНЕ ГОЛОСУВАННЯ: ОСОБЛИВОСТІ ПРОЦЕДУРИ

Пане Міністре! 31 березня я голосувала на виборчій дільниці не за місцем своєї реєстрації, а фактичного проживання. Перед цим я зверталась до уповноваженого органу, через який мене додали до списку виборців на тій дільниці, на якій я хотіла проголосувати. Маю питання, чи потрібно ще раз перевіряти себе у списках під час другого голосування на виборах? Дякую за відповідь.

Анастасія Подорожня

Друзі, перш за все хочу нагадати, що 21 квітня відбудеться повторне голосування на чергових виборах Президента України, тому поінформую вас про деякі особливості, що стосуються голосування не за місцем реєстрації.  

Як змінити місце голосування  під час повторного голосування?

Для того, щоб повторно  проголосувати на чергових виборах Президента України не за місцем реєстрації – необхідно пройти попередню процедуру зміни місця голосування.

Через органи ведення Державного реєстру  виборців до 15 квітня (включно) ви можете:

  1. Подати заяву про зміну місця голосування, якщо бажаєте голосувати не за місцем реєстрації або належите до внутрішньо переміщених осіб.
  2. Внести  або змінити інформацію щодо себе  у списку виборців.

Що робити, якщо пропущені строки?

У випадку, коли особа, яка бажає голосувати, не внесла зміни щодо себе через  органи ведення Державного реєстру виборців, вона має право до 18 квітня (включно) звернутись з адміністративним позовом про уточнення списку виборців. Звертатись необхідно до місцевого суду загальної юрисдикції за місце знаходженням виборчої дільниці, на якій збираєтесь голосувати. У таких випадках судовий збір не сплачується.

Рішення суду про внесення змін до списку виборців не пізніше як за 5 днів до дня голосування подається виборцем до відповідного органу ведення Державного реєстру виборців або до відповідної дільничної виборчої комісії для негайного направлення до такого органу, а пізніше цього строку – до дільничної виборчої комісії.

Які документи потрібні для зміни місця голосування?

  • Паспорт громадянина України (у вигляді книжечки або картки) чи тимчасове посвідчення громадянина України;
  • Посвідчення військовослужбовця/військовий квиток (для військовослужбовців строкової служби);
  • документи, які підтверджують необхідність тимчасової зміни місця голосування:

- довідка з місця навчання;

- посвідчення про відрядження;

- проїзні документи;

- договір оренди житла тощо.

Наголошую! Виборцям, адреса реєстрації яких знаходиться на території тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях і Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, не потрібно подавати документи, які підтверджують необхідність зміни місця голосування!

Що потрібно зробити у день повторного голосування  на виборах 21 квітня?

1. Взяти один із документів:

Документи, які можуть бути використані на звичайних та спеціальних виборчих дільницях:

- паспорт громадянина України;

- військовий квиток (виключно для військовослужбовців строкової служби);

- тимчасове посвідчення громадянина України.

Документ, який може бути використаний на закордонних виборчих дільницях, а також на спеціальних виборчих дільницях, утворених на суднах, що перебувають у плаванні під Державним Прапором України, та на полярній станції України:

- паспорт громадянина України для виїзду за кордон;

- дипломатичний паспорт;

- службовий паспорт.

В разі зміни місця голосування – посвідчення, що підтверджує тимчасову зміну місця голосування виборця.

2. Отримати виборчий бюлетень та поставити свій підпис про його отримання:

- у списку виборців;

- на визначеному місці на контрольному талоні виборчого бюлетеня.

3. Заповнити виборчий бюлетень особисто в кабіні (кімнаті) для таємного голосування.

4. Опустити виборчий  бюлетень у виборчу скриньку у спосіб, який забезпечує таємницю голосування.

Що вважається порушенням  під час проведення голосування?

  • видача  виборчого бюлетеня для голосування особі без документа, який підтверджує громадянство України;
  • демонстрація заповненого виборчого бюлетеня стороннім особам;
  • наявність сторонніх осіб у кабіні для таємного голосування;
  • винесення виборчого бюлетеня за межі виборчої дільниці;
  • фото -, відео зйомка заповнених  виборчих бюлетенів;
  • голосування більш ніж один раз;
  • отримання виборчого бюлетеня  від іншої особи, крім уповноваженого члена комісії, який видає виборчий бюлетень.

Яка передбачена відповідальність за порушення на виборах?

Відповідно до Закону України «Про вибори Президента України» особи, винні в порушенні законодавства про вибори Президента України, притягаються до кримінальної, адміністративної або іншої відповідальності в порядку, встановленому законом.

Шановні українці, якщо ви стали свідком порушення під час проведення голосування, обов’язково звертайтеся до голови відповідної виборчої комісії,  офіційних спостерігачів та поліції!

Додаткову корисну інформацію Ви можете знайти за посиланнями:

  • Інформація про вибори Президента України: www.cvk. gov.ua/vp_2019/
  • Державний реєстр виборців: www.drv.gov.ua
  • Веб-сайт проекту «Я МАЮ ПРАВО!»: pravo.minjust.gov.ua.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до Єдиного контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

10.04.2019


ІІ ТУР ВИБОРІВ ПРЕЗИДЕНТА: ЯК ПОВТОРНО ЗМІНИТИ МІСЦЕ ГОЛОСУВАННЯ?

21 квітня 2019 року в Україні відбудеться ІІ тур президентських виборів. Громадяни, які мають намір голосувати не за місцем реєстрації, повинні повторити процедуру зміни місця голосування. В рамках всеукраїнської правопросвітницької кампанії «Я МАЮ ПРАВО ГОЛОСУ!» юстиція Сумщини інформує виборців щодо зазначеної процедури. Так, для зміни місця голосування:

До 18 квітня 2019 року громадяни можуть змінити місце голосування або внести (змінити) інформацію про себе до списку виборців шляхом подання адміністративного позову про уточнення списку виборців до місцевого загального суду за місцезнаходженням виборчої дільниці.

Документи, які підтверджують необхідність тимчасової зміни місця голосування:

  • довідка з місця навчання або роботи;
  • посвідчення про відрядження;
  • проїзні документи;
  • договір оренди житла тощо.

Важливо! Виборці, виборча адреса яких знаходиться на окупованій території Донецької й Луганської областей та Автономної Республіки Крим, можуть не додавати до заяви документи, які підтверджують необхідність тимчасової зміни місця їх голосування.

10.04.2019


Консультує Міністр юстиції України Павло ПЕТРЕНКО

ПЕРШЕ РОБОЧЕ МІСЦЕ: ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ ПРО ТРУДОВУ УГОДУ ЧИ ДОГОВІР

Вітаю, шановний Міністре! Мені 21 рік, шукаю першу роботу після закінчення ВНЗ. Розкажіть, будь ласка, на що потрібно звернути увагу під час працевлаштування?

Артем Ліванов

Конституція України гарантує кожному право на працю та можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. 

Що є основою для виникнення трудових правовідносин?

Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою, отже трудовий договір є основною, базовою формою виникнення трудових правовідносин. Особливою формою трудового договору є контракт.

Що таке трудовий договір?

Трудовий договір – це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи,  передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Як укладається трудовий договір?

Трудовий договір укладається, як правило, у письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим у випадках:

  • при організованому наборі працівників;
  • при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я;
  • при укладенні контракту;
  • у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;
  • при укладенні трудового договору з неповнолітнім;
  • при укладенні трудового договору з фізичною особою;
  • в інших випадках, передбачених законодавством України.

Які документи необхідно подати?

При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати:

  • паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
  • трудову книжку;
  • документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи (у випадках, передбачених законодавством).

При укладенні трудового договору забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу, відомості про їх партійну і національну приналежність, походження, реєстрацію місця проживання чи перебування та документи, подання яких не передбачено законодавством.

Які умови випробування при прийнятті на роботу?

При укладенні трудового договору випробування може бути обумовлене угодою сторін, метою якого є перевірка відповідності працівника роботі, яка йому доручається. В період випробування на працівників поширюється законодавство про працю. Наведу декілька прикладів, коли випробування при прийнятті на роботу не встановлюється:

  • осіб, які не досягли 18-ти років;
  • молодих робітників після закінчення професійних навчально-виховних закладів;
  • молодих спеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів;
  • осіб з інвалідністю, направлених на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи;
  • осіб, звільнених у запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби;
  • вагітних жінок;
  • одиноких матерів, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
  • внутрішньо переміщених осіб;

Що таке контракт і в чому його особливість?

Контракт – це особлива форма трудового договору, в якому строк дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.

Чим відрізняється контракт від звичайного трудового договору?

  1. Контракт це обов'язкова письмова форма. Трудовий договір укладається, як правило в письмовій формі.
  2. Контракт укладається лише у випадках, прямо передбачених законами України. Трудовий договір не має таких обмежень.
  3. Контракт може бути укладений тільки на певний строк, який встановлюється угодою сторін. Трудовий же договір може укладатись  на певний строк, безстроково, на час виконання певної роботи.
  4. В контракті передбачено можливість прав, обов'язків і відповідальності сторін (в тому числі матеріальної), умов матеріального забезпечення і організації праці працівника, умов розірвання договору.

Який порядок, зміст та умови контракту?

Контракт укладається у письмовій формі, у 2-х примірниках, для кожної з сторін. У контракті зазначається:

  • обсяги пропонованої роботи та вимоги до якості і строків її виконання;
  • строк дії контракту;
  • права, обов'язки та взаємна відповідальність сторін;
  • умови матеріального забезпечення й організації праці;
  • підстави припинення та умови розірвання контракту;
  • соціально-побутові та інші умови, необхідні для виконання роботи. 

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

01,04,2019


ДІАЛОГИ З ПАРТНЕРАМИ У СПІЛЬНИХ СПРАВАХ

Юстиція Роменщини у широкому спектрі виконання завдань і повноважень покладається також на інші державні структури. Співпраця і взаєморозуміння, підтримка потрібні там, де необхідно забезпечити  виконання рішень, пов’язаних із платежами до Пенсійного фонду України, стягнення заборгованості по єдиному соціальному внеску та адміністративних штрафів у сфері безпеки дорожнього руху. Тому робочі дні керівників юстиції у містах і районах насичені зустрічами з фахівцями різних державних структур. Під час діалогів аналізується зроблене, накреслюються плани на подальшу роботу. Спільні рішення завжди підвищують ефективність роботи, спрямованої на отримання позитивних наслідків.

Тож зустрічі з представниками Пенсійного фонду, поліції та Державної фіскальної служби будуть й надалі окреслювати спільні перспективи заради дієвих результатів.

27,03,2019


Консультує Міністр юстиції України Павло ПЕТРЕНКО

ВИБОРИ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ: ВАЖЛИВО ЗНАТИ

Доброго дня! Я - переселенець з нині окупованої території у Луганській області, хочу взяти участь у виборах Президента України, які відбудуться в неділю. Поясніть будь-ласка, чи маю я право брати участь у голосуванні і що для цього потрібно?

Микола Саєнко

Перш за все, хочу наголосити, що невід'ємним правом громадянина України є право вільно обирати владу. Проголосувати на виборах президента, звичайно, зможуть і внутрішньо переміщені особи.

Далі проінформую вас щодо того, як перевірити себе у списках виборців та порядку голосування.  

Як перевірити себе у списках виборців?

Це можна зробити в особистому кабінеті виборця на веб-сайті Державного реєстру виборців: drv.gov.ua або на виборчійдільниці з 23 березня 2019 року.

Як змінити місце голосування?

Для цього потрібно зробити 2 простих кроки:

1. До 25 березня включно необхідно звернутися до органу ведення Державного реєстру виборців за місцем перебування на день виборів або за місцезнаходженням виборчої дільниці, де буде зручно голосувати, або за місцем реєстрації проживання.

2. Подати заяву про тимчасову зміну місця голосування.

Які документи потрібні для зміни місця голосування?

  • Паспорт громадянина України (у вигляді книжечки або картки) чи тимчасове посвідчення громадянина України;
  • посвідчення військовослужбовця/військовий квиток (для військовослужбовців строкової служби);
  • документи, які підтверджують необхідність тимчасової зміни місця голосування:

- довідка з місця навчання;

- посвідчення про відрядження;

- проїзні документи;

- договір оренди житла тощо.

Наголошую! Виборцям, адреса реєстрації яких знаходиться на території тимчасово окупованих територій ОРДЛО та АР Крим, не потрібно подавати документи, які підтверджують необхідність зміни місця голосування!

Як дізнатись про зміну місця голосування?

Після задоволення заяви про зміну місця голосування виборцю видається відповідне посвідчення. Далі необхідно перевірити себе у списку на виборчій дільниці, яку визначено місцем голосування у посвідченні або в особистому кабінеті виборця на веб-сайті Державного реєстру виборців: drv.gov.ua.

Що потрібно зробити у день виборів?

1. Взяти один із документів:

- Паспорт громадянина України у вигляді книжечки або картки;

- тимчасове посвідчення громадянина України;

- посвідчення військовослужбовця/військовий квиток (для військовослужбовців строкової служби).

2. Отримати виборчий бюлетень та поставити  свій підпис про його отримання:

- у списку виборців;

- на визначеному місці на контрольному талоні виборчого бюлетеня.

3. Заповнити виборчий бюлетень особисто в кабіні (кімнаті) для таємного голосування.

4. Опустити виборчий  бюлетень у виборчу скриньку у спосіб, який забезпечує таємницю голосування.

Що вважається порушенням  під час проведення голосування?

  • Видача  виборчого бюлетеня для голосування особі без документа, який підтверджує громадянство України;
  • демонстрація заповненого виборчого бюлетеня стороннім особам;
  • наявність сторонніх осіб у кабіні для таємного голосування;
  • винесення виборчого бюлетеня за межі виборчої дільниці;
  • фото -, відео зйомка заповнених  виборчих бюлетенів;
  • голосування більш ніж один раз;
  • отримання виборчого бюлетеня  від іншої особи, крім уповноваженого члена комісії, який видає виборчий бюлетень.

Яка передбачена відповідальність за порушення на виборах?

Відповідальність за скоєння злочину проти виборчих прав громадян встановлюється Кримінальним кодексом України. Залежно від ступеня тяжкості злочину передбачається: штраф від 1700 до 5100 грн, виправні роботи строком до 2 років або обмеження волі до 3 років. Пошкодження виборчих скриньок карається позбавленням волі від 5 до 7 років зпозбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю від 1 до 3 років.

Шановні українці, якщо ви стали свідком порушення під час проведення голосування, обов’язково звертайтеся доголови відповідної виборчої комісії,  офіційних спостерігачів та поліції!

Додаткову корисну інформацію Ви можете знайти за посиланнями:

Інформація про вибори Президента України: www.cvk. gov.ua/vp_2019/

Державний реєстр виборців: www.drv.gov.ua

Веб-сайт проекту «Я МАЮ ПРАВО!»: pravo.minjust.gov.ua.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до Єдиного контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

26.03.2019


Консультує Міністр юстиції України Павло ПЕТРЕНКО

ВИКОНАВЧЕ ПРОВАДЖЕННЯ: АЛГОРИТМ ДІЙ ДЛЯ СТОРІН

Вітаю, пане Міністре! Чи не могли б ви мені відповісти на декілька запитань щодо виконання рішення суду? Маю на руках рішення суду і не знаю, що робити з ним далі.

З повагою, Олександр Рева
Що таке виконавче провадження?

Виконавче провадження – це завершальна стадія судового провадження. В Україні рішення суду може виконуватись як у добровільному, так і  у примусовому порядку.

Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ.

Який порядок виконання рішення суду у добровільному порядку?

Боржник, за власним волевиявленням, може виконати рішення суду добровільно. У разі добровільного порядку виконання рішень про стягнення періодичних платежів,  виконавчий документ разом із заявою може бути надісланий стягувачем підприємству, установі, організації, фізичній особі-підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Який алгоритм дій у випадку примусового стягнення заборгованості з боржника?

У разі задоволення судом вимог про сплату заборгованості, якщо боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має право пред’явити виконавчий документ для примусового виконання. Для цього потрібно:

  • звернутися до суду, який розглядав справу, із заявою про видачу судового наказу або виконавчого листа;
  • написати заяву до державної виконавчої служи або приватного виконавця із проханням примусового стягнення заборгованості із боржника;
  • сплатити авансовий внесок до органу ДВС, куди буде подано виконавчий лист або до приватного виконавця;
  • подати заяву з копією квитанції про сплату авансового внеску до ДВС або приватного виконавця.

Які строки пред’явлення виконавчих документів?

Виконавчі документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання:

●        протягом 3-х років, з наступного дня після набрання рішенням законної сили, а якщо рішення підлягає негайному виконанню – з наступного дня після його прийняття.

●        протягом 3-х місяців, якщо мова йде про посвідчення комісій по трудових спорах та виконавчі документи, за якими стягувачем є держава або державний орган.

●        протягом усього періоду, у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо.

Якщо стягувач пропустив строк пред’явлення виконавчого документа до виконання, він має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу.

Що потрібно сплатити за примусове виконання рішення?

Боржник: виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби у розмірі 10% суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

У разі виконання рішення приватним виконавцем стягується основна винагорода, розмір якої становить 10% стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

Стягувач: Авансовий внесок – це кошти, за рахунок яких фінансуються витрати на організацію та проведення виконавчих дій органом державної виконавчої служби (приватним виконавцем). Розмір авансового внеску становить:

●        2% від  суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати (до 41 730 грн );

●        1 мінімальний розмір заробітної плати (4 173 грн) за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову з боржника – фізичної особи та 2 мінімальні  розміри заробітної плати (8 346 грн) з боржника – юридичної особи.

Хто звільняється від сплати авансового внеску?

Від сплати авансового внеску звільняються у разі їх звернення до органів державної виконавчої служби:

●        інваліди війни, інваліди I та II груп;

●        законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп;

●        громадяни, віднесені до категорій 1 та 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Крім того, у законі передбачені рішення суду, за виконання яких авансовий внесок не сплачується, наприклад:

●        стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та інші вимоги, що випливають із трудових правовідносин;

●        обчислення, призначення, перерахунок, здійснення, надання, одержання пенсійних та соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;

●        відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю фізичної особи;

●        стягнення аліментів, заборгованості зі сплати аліментів, додаткових витрат на дитину, неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, суми індексації аліментів, встановлення побачення з дитиною або усунення перешкод у побаченні з дитиною;

●        відшкодування майнової та/або моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення;

●        виконання рішення Європейського суду з прав людини.  

Як отримати присуджені кошти?    

Грошові суми, стягнуті з боржника (у томі числі одержані від реалізації майна боржника), зараховуються на відповідний рахунок органу ДВС чи рахунок приватного виконавця. За письмовою заявою фізичної особи стягнуті грошові суми перераховуються виконавцем на зазначений стягувачем рахунок у банку або іншій фінансовій установі чи надсилаються на адресу стягувача поштовим переказом, що здійснюється за його рахунок, крім переказу аліментних сум.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились запитання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Окремо хочу зазначити, що Мін’юст запровадив низку суттєвих новацій, серед яких створення Єдиного реєстру боржників, який ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов’язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна. Відомості про боржників, включені до Єдиного реєстру боржників, є відкритими та розміщуються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України:  https://erb.minjust.gov.ua.

Крім того, у 2018 році в зазначеному реєстрі відкрито публічні реєстри неплатників аліментів та боржників, які перешкоджають побаченням з дитиною, а також боржників, які мають заборгованість по заробітній платі.

Також, щоб забезпечити громадянам зручний сервіс у сфері примусового виконання судових рішень, ми відкрили в Україні чотири  «Центри виконання рішень», де громадяни мають можливість подавати документи про примусове виконання рішень та інші документи виконавчого провадження за принципом екстериторіальності в межах відповідної області, отримати відомості з автоматизованої системи виконавчого провадження, перевірити документи на відповідність законодавству, отримати консультацію, швидко та правильно оформити документи, оплатити заборгованість чи авансовий внесок через термінал тощо. Завітати до «Центрів виконання рішень» (на Сумщині)  можна за адресою: м. Суми, вул. Петропавлівська, 75.

19.03.2019


СТОСУЄТЬСЯ КОЖНОГО: ФАХІВЦІ ЮСТИЦІЇ ПІДВИЩУЮТЬ РІВЕНЬ ОБІЗНАНОСТІ ВИБОРЦІВ

Менш ніж за місяць в Україні відбудуться вибори Президента України. Згідно з опитуваннями, 47% громадян, які будуть голосувати вперше, не знають, як проголосувати на найближчих виборах, якщо будуть перебувати поза місцем реєстрації. А 60% переміщених осіб через бойові дії на Донбасі не знають, як голосувати в їхньому нинішньому місці проживанні.

В рамках всеукраїнської правопросвітницької кампанії «Я МАЮ ПРАВО ГОЛОСУ!», ініційованої Міністерством юстиції спільно з Центральною виборчою комісією, задля підвищення рівня обізнаності виборців щодо виборчих прав та виборчих процедур до, під час та після голосування на виборах, фахівці юстиції Сумщини провели правопросвітницькі заходи по всій області. Під час таких зустрічей правники розповідали відвідувачам та працівникам установ, а також пересічним громадянам про алгоритм перевірки себе в Державному реєстрі виборців, процедуру зміни місця голосування, особливості голосування внутрішньо переміщених осіб та громадян, які знаходяться за кордоном.

Крім того, фахівці юстиції роздавали громадянам інформаційні буклети з зазначеної теми, а в установах куточки відвідувачів обладнали дорожньою картою виборця, де покроково розписані дії виборця:

  • Перевірити себе у списку виборців.
  • Підготуватися, якщо  громадянин голосуватиме не за зареєстрованим місцем проживання.
  • Проголосувати в день виборів – 31 березня 2019 року.
  • Проконтролювати хід виборів. В разі виявлення порушення – звернутися до голови виборчої комісії, офіційних спостерігачів або поліції.

Варто зазначити, що у громадян було дуже багато питань щодо зазначеної теми. На кожне з них правники дали чітке роз’яснення. Тож, проводячи таку правопросвітницьку роботу, фахівці юстиції підвищують рівень обізнаності громадян в питаннях виборчих прав та виборчих процедур. 

НА КОРИСТЬ МАЛЕНЬКИХ ДІТЕЙ РОМЕНЩИНИ   СТЯГНУТО 1521177 ГРИВЕНЬ АЛІМЕНТІВ

Юстиція Сумщини продовжує реалізацію ініційованого Міністерством юстиції України закону  #ЧужихДітейНеБуває, здійснюючи активну боротьбу з батьками, які не сплачують аліментів.

1521177 гривень  - саме таку суму за 2 місяці 2019 року стягнуто державними виконавцями Ромен на користь 1371 дитини завдяки пакету  новацій та посиленню відповідальності за ухилення від сплати аліментів.

Інструменти впливу, надані законом, зокрема, обмежувальні постанови застосовано до 243 батьків. Обмеження щодо користування транспортними засобами накладено,  на 243 особи.

Водночас, вперше в історії України реалізована ініціатива суспільно корисних робіт як одного із видів покарання для неплатників аліментів.  На суспільно корисні роботи за рішенням суду направлено 1 особу, завдяки чому дитині було перераховано 3584 гривні.

Юстиція Сумщини продовжує дбати про вчасне і повне стягнення аліментів, адже закони працюють, борги повертаються, батьки починають сумлінніше виконувати свої обов’язки перед дітьми. Врешті решт таке ганебне явище, як заборгованість по аліментах, буде подолане.

14,03,2019


Консультує Міністр юстиції України Павло ПЕТРЕНКО

ПАКУНОК МАЛЮКА – ПОДАРУНОК ВІД ДЕРЖАВИ

Шановний Павле Дмитровичу, щотижня залюбки читаю Ваші консультації з конкретними порадами, і ось вирішила сама звернутись із запитанням. Через 2 місяці я готуюсь стати мамою. Про послугу реєстрації народження у пологовому будинку вже знаю. Знайомі розповіли, що додатково можна отримати «пакунок малюка». Можете більш детально про нього розповісти? 

                                                                                  Світлана Гончарова

Що таке «Пакунок малюка»?

«Пакунок малюка» – це одноразова натуральна допомога у вигляді набору необхідних речей для новонародженої дитини. Загальна вартість набору становить не більш як 5 тис грн. Отримання цієї допомоги не тягне за собою зміни розміру допомоги при народженні.

Хто має право отримати «Пакунок малюка»?

Отримати допомогу «пакунок малюка» мають право як громадяни України, так й іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України і народили живонароджену дитину. Безпосередніми отримувачами допомоги є мати, батько, родичі або патронатний вихователь новонародженої дитини.

Патронатний вихователь отримує «пакунок малюка» у випадку, коли батьки чи родичі відмовились від новонародженої дитини в пологовому будинку або якщо у матері новонародженої дитини виникли ускладнення при пологах чи хвороба, що унеможливлює здійснення нею догляду за новонародженою дитиною.

Що входить до набору?

До набору входить все, що необхідно для новонародженої дитини: підгузки, вологі серветки, пелюшки, бодіки, шапочки, штани-повзунки, чоловічки з довгим рукавом та штанцями (розмір 50 – 56 см; 56 – 58 см), шкарпетки, термометри для води та для тіла, ножиці, ковдра, підковдра, матрац, розвиваючі іграшки, рушник, мило-шампунь, крем і коробка-колиска.

Деталізований перелік та кількість дитячих товарів визначено наказом Міністерства соціальної політики України від 17 липня 2018 року №1025 «Деякі питання надання одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка» при народженні дитини».

Коли надається допомога?

Видача допомоги «пакунок малюка» здійснюється безпосередньо у пологовому будинку під час народження/виписки новонародженої дитини або за місцем проживання/перебування новонародженої дитини не пізніше ніж через 30 календарних днів з дня її народження.

Патронатному вихователю може бути видано «пакунок малюка», якщо він забрав новонароджену дитину з пологового будинку протягом місяця з дня народження.

Якщо на день виписки з пологового будинку «пакунок малюка» був відсутнім, отримувачу необхідно подати заяву до  місцевого структурного підрозділу з питань соціального захисту населення  про забезпечення такою допомогою.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились запитання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Друзі, кохайтесь! Створюйте щасливі родини та народжуйте здорових, прекрасних дітей!

12,03,2019


Консультує Міністр юстиції України Павло ПЕТРЕНКО

ДЕРЖАВНА РЕЄСТРАЦІЯ ПРАВ ВЛАСНОСТІ

Доброго дня, Павле Дмитровичу! Хочу звернутися до Вас за порадою. Я довго судилася і нарешті виграла суд про визнання права власності на квартиру. Отримала рішення і тепер не знаю куди звернутися. Я людина похилого віку і мені складно самій розібратися в законах. Прошу, поясніть, що робити з цим рішенням суду?

Любов Кривенко

Для того, щоб уникнути плутанини, перш за все хочу пояснити, що таке державна реєстрація речових прав на нерухоме майно. Це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Які права підлягають державній реєстрації?

У нашій державі обов’язковій державній реєстрації прав на нерухоме майно підлягають:

  • право власності;
  • речові права, похідні від права власності такі як право користування (сервітут), право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій), іпотека тощо;
  •  право власності на об’єкт незавершеного будівництва.

До кого необхідно звернутись?

Сьогодні державну реєстрацію, зокрема права власності на об’єкти нерухомого майна (квартиру) здійснюють:

  • виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації;
  • акредитовані суб’єкти;
  • нотаріуси.

Які документи необхідно подати для державної реєстрації права власності?

Для реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі рішення суду необхідно подати такі документи:

  • паспорт та податковий номер;
  • рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно або ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди з оригіналом підпису секретаря та мокрою печаткою;
  • квитанцію про сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав.

Як довго чекати?

Загалом державна реєстрація права власності та інших речових прав (крім іпотеки) проводиться протягом 5 робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав і це коштує 190 грн.

За бажанням особи, реєстраційні дії можуть вчинятись у менші строки, але доведеться сплатити додаткові кошти. За реєстрацію протягом 2 робочих днів – 1920 грн, за реєстрацію протягом 1 робочого дня – 3840 грн, а якщо протягом 2 годин – 9600 грн.

Чи можуть відмовити у державній реєстрації прав?

Так, Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» містить перелік обставин, через дію яких може бути відмовлено у державній реєстрації прав. Наведу декілька з них:

  • заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону,
  •  заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;
  • подані документи не відповідають вимогам, встановленим Законом;
  • подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно;
  • наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;
  • наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;
  • заявника, який звернувся із заявою про державну реєстрацію прав, що матиме наслідком відчуження майна, внесено до Єдиного реєстру боржників.

Який результат розгляду поданих документів?

За результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

Після проведення реєстраційних дій та внесення відповідного запису до Державного реєстру прав, формується витяг з такого реєстру, після чого реєстратор/нотаріус роздруковує витяг без використання спеціальних бланків з проставленням підпису та печатки. Тобто витяг з реєстру, що підтверджує проведення реєстрації права власності.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились запитання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

04.03.2019


ВЧАСНО ВИКОНАНЕ РІШЕННЯ СУДУ ДОЗВОЛЯЄ УНИКНУТИ ДОДАТКОВИХ ПЛАТЕЖІВ ТА ОБМЕЖЕНЬ

Судове рішення може бути виконане у добровільному або примусовому порядку. Державний виконавець приступає до виконання рішення суду відразу після відкриття виконавчого провадження і застосовує примусові заходи стягнення. Окрім того, боржник сплачує виконавчий збір та витрати виконавчого провадження.

Тож з метою економії свого часу та коштів варто виконувати рішення суду добровільно (до моменту пред’явлення його до органів юстиції). Особи, які забезпечують добровільне виконання, наділяються певними перевагами –такими, як уникнення включення до Єдиного реєстру боржників та арешту коштів і майна.

Боржник на Роменщині, усвідомлюючи масштабність примусових заходів впливу, самостійно сплатив на користь стягувача-фізичної особи борг у сумі понад 115 тисяч гривень. Однак, не обійшлося і без витрат виконавчого провадження та виконавчого збору, оскільки боргові кошти в добровільному порядку так і не сплатив.

Глухівська філія одного із держпідприємств, була менш обачною та вирішила розв’язувати свої проблеми довшим шляхом. Дочекалася арешту коштів на рахунках, перевірки майнового стану та арешту майна.

Такі дієві заходи впливу, застосовані державним виконавцем, стали підставою для сплати не тільки 281 тисячі гривень заборгованості, а й 28 тисяч гривень виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.

Отже боржники мають право самостійно обирати порядок виконання рішення суду – добровільно, без додаткових витрат коштів та часу, чи все ж таки шляхом примусового виконання.

Консультує Міністр юстиції України Павло ПЕТРЕНКО

ШЛЮБНИЙ ДОГОВІР: ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ

Доброго вечора! Ми з нареченою плануємо одружитись навесні. Щоб не опинитися серед сімейних пар, які сваряться через кожну копійку, хочемо укласти шлюбний договір. Знаю, що така практика для України є новою, тому розкажіть, будь ласка, про неї більш детально?

                        Артем Миколаєнко

На диво багато українців не знають, що у 1992 році Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін і доповнень до Кодексу про шлюб і сім'ю України», де вперше було зафіксовано таке поняття, як шлюбний договір. Однак цей вид договорів поки що не набув достатньої популярності серед українських родин. Минулого року такий договір підписали всього 2544 подружжя, а це трохи більше 1% від кількості укладених у 2018 році шлюбів.

Як укладати шлюбний договір?

Шлюбний договір укладається у письмовій формі в 3 примірниках і нотаріально посвідчується державним або приватним нотаріусом. Хочу зауважити, що перед оформленням документів нотаріус повинен роз’яснити сторонам їхні права і обов’язки.

При цьому, договір може бути укладено як особами, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, і тоді він вступає в силу в день реєстрації шлюбу, так і вже одруженою парою. У такому випадку документ почне діяти з моменту нотаріального посвідчення.

Що може бути внесено у договір?

Загалом шлюбним договором регулюються майнові відносини між подружжям та визначаються їхні майнові права й обов'язки. Дружина та чоловік мають право внести в договір будь-які умови, які не суперечать чинному законодавству, наприклад: 

  • визначення  майна, що є спільною сумісною власністю, тобто набуте подружжям в період перебування в зареєстрованому шлюбі;
  • визначення майна, яке передається чоловіком чи дружиною на спільні потреби сім’ї та встановлення правового режиму майна, подарованого подружжю у зв’язку з реєстрацією шлюбу;
  • встановлення  порядку поділу майна у разі розірвання шлюбу;
  • встановлення порядку користування майном та житлом;
  • право на  утримання одному з подружжя, строк і розмір виплати аліментів;
  • інші умови, що врегульовують майнові відносини між подружжям (порядок користування грошовими коштами, порядок виконання кредитних чи інших майнових зобов’язань, зобов’язання одного з подружжя щодо здійснення оплати за лікування чи навчання іншого або дитини тощо).

У договорі, як правило, не прописуються конкретні суми, а все обчислюється в процентному співвідношенні. Водночас, українським законодавством заборонено регулювання шлюбною угодою особистих відносин між подружжям, а також особистих відносин між батьками і дітьми.

Скільки діє шлюбний договір?

У шлюбному договорі може бути встановлено загальний строк його дії та за бажанням сторін, можуть передбачатися строки тривалості окремих прав та обов'язків. Крім того, сторони можуть зазначити чинність окремих умов договору навіть після припинення шлюбу.      

Чи можна змінити умови договору ?

Звісно можна, але хочу попередити, що одностороння зміна умов шлюбного договору не допускається. Внести зміни до шлюбного договору можна двома шляхами:

  1. якщо обидва з подружжя бажають змінити умови шлюбного договору, вони звертаються до нотаріуса із відповідною заявою;
  2. на вимогу одного з подружжя шлюбний договір може бути змінений за рішенням суду, якщо цього вимагають його інтереси, інтереси дітей, а також непрацездатних повнолітніх дочки, сина, що мають істотне значення.

За яких умов шлюбний договір може бути розірваний або визнаний недійсним?  

Процедура така сама, як і для внесення змін до договору, тобто  припинення дії шлюбного договору відбувається за таких підстав:

  1. відмова подружжя від договору шляхом подання заяви до нотаріуса;
  2. розірвання шлюбного договору на вимого одного з подружжя за рішенням суду.

Одностороння відмова від шлюбного договору також не допускається.

Той з подружжя, хто подав позов про розірвання шлюбного договору, повинен довести суду обставини, які спонукали до прийняття такого рішення. Крім того, шлюбний договір може бути визнаним повністю або частково недійсним. Якщо шлюбний договір визнано недійсним частково, в решті частин він збереже свою дію.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились запитання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Зі свого боку додам: особисто я радив би подружнім парам і тим, хто лише планує одружитися, не нехтувати таким інструментом, як шлюбний договір. Адже яким би не було сильним кохання в день весілля, ніхто не застрахований від життєвих змін. Підписання контракту дає чітке розуміння, з чим залишиться кожен з членів подружжя після розлучення. А у багатьох випадках саме договір стає реальним механізмом зберегти власність у разі виникнення претензій, котрі стосуються боргів одного з подружжя.

Так само на випадок розлучення договір може містити умови утримання дітей, терміни і розмір виплат. А аліменти в такому випадку стягуватимуться на підставі виконавчого напису нотаріуса без необхідності довгої судової тяганини.

Мін’юст зробив усе можливе, щоб зробити одруження простим і комфортним. Однак слід пам’ятати, що шлюб – це не забавки, а серйозний крок, тож ставитися до нього треба відповідально.

26,02,2019


Консультує Міністр юстиції України Павло ПЕТРЕНКО

УСИНОВЛЕННЯ: ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ

Доброго дня! Ми з дружиною виховали двох дітей, нині вони вже дорослі і живуть окремо, але нам хочеться подарувати любов та тепло дитині з дитячого будинку. В Інтернеті міститься багато різної інформації, однак немає розуміння, що за чим робити, куди звертатися та які документи необхідно зібрати? Буду вдячний за поради.

 З повагою, Сергій Стеценко

Що таке усиновлення?

Згідно з українським законодавством усиновлення – це прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку усиновлення дитини, яка є громадянином України, але проживає за межами України (в цьому випадку усиновлення здійснюється в консульській установі або дипломатичному представництві України). 

Хто підлягає усиновленню?

Усиновленню підлягають діти, які перебувають на обліку як: 

  • діти-сироти;
  • діти, позбавлені батьківського піклування;
  • діти, батьки яких дали згоду на усиновлення.

Хто може бути усиновлювачем?

Законодавством України визначено коло осіб, які можуть бути усиновлювачами:

  • дієздатна особа віком не молодша 21 року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини;
  • особа має бути старша за дитину не менш як на 15 років. У разі усиновлення повнолітньої особи різниця у віці не може бути меншою, ніж 18 років;
  • подружжя;
  • особи, які проживають однією сім'єю;
  • якщо дитина має лише матір або лише батька, які у зв'язку з усиновленням втрачають правовий зв'язок з нею, усиновлювачем дитини може бути один чоловік або одна жінка.

При цьому кількість дітей, яку може усиновити один усиновлювач, необмежена.

Чи є якісь переваги у праві на усиновлення?

Так, переважне право над іншими усиновити дитину має громадянин України, в сім'ї якого виховується дитина; який є родичем дитини; якщо усиновлювачем є чоловік матері або дружина батька дитини; якщо особа усиновлює одразу кількох дітей, які є братами та/або сестрами.

Крім того,  переважне право на усиновлення дитини має подружжя.

Як стати на облік потенційним усиновлювачам? 

Облік громадян України, які постійно проживають на території України і бажають усиновити дитину, здійснює служба у справах дітей. Щоб стати на облік, потенційним усиновлювачам

потрібно подати:

  • заяву про взяття на облік як кандидатів в усиновлювачі; 
  • копію паспорта або іншого документа, що посвідчує особу заявника;
  • довідку про заробітну плату за останні 6 місяців або копія декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчена органами ДФС;
  • копію свідоцтва про шлюб (якщо заявники перебувають у шлюбі);
  • висновок про стан здоров'я кожного заявника;
  • засвідчену нотаріальну письмову згод другого з подружжя на усиновлення дитини (у разі усиновлення дитини одним з подружжя);
  • довідку про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видана територіальним центром з надання сервісних послуг МВС;
  • копію документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням.

Що робить служба у справах дітей?

Служба у справах дітей протягом 10 робочих днів після надходження заяви та всіх документів перевіряє їх на відповідність вимогам законодавства,  проводить бесіду із заявниками,  складає акт обстеження житлово-побутових умов заявників, розглядає питання про можливість заявників бути усиновлювачами та готує відповідний висновок. У разі надання позитивного висновку ставить заявників на облік кандидатів в усиновлювачі.

Після знайомства та встановлення контакту з дитиною кандидати в усиновлювачі звертаються до служби у справах дітей із заявою про бажання усиновити дитину. Служба у справах дітей готує висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини. Висновок подається в суд разом з іншими документами.

На що ще потрібно звернути увагу?

Усиновлення дитини здійснюється за письмовою згодою: батьків дитини, засвідченою нотаріально, піклувальників, опікунів або закладу охорони здоров’я чи навчального закладу, де перебуває дитина. Також усиновлення здійснюється і за згодою самої дитини, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити

У разі відсутності дозволу опікуна, піклувальника на усиновлення дитини, така згода може бути надана органом опіки та піклування.

Суд своїм рішенням може постановити проведення усиновлення без дозволу органу опіки і піклування, якщо буде встановлено, що усиновлення дитини відповідає її інтересам.

Роз'єднання братів і сестер при усиновлені не допускається.

 

Як звернутися до суду?

Особа, яка бажає усиновити дитину, подає до суду заяву про усиновлення. Також до заяви додаються:

  • копія свідоцтва про шлюб, а також письмова згода на це другого з подружжя, засвідчена нотаріально, – при усиновленні дитини одним із подружжя;
  • медичний висновок про стан здоров’я заявника;
  • довідка з місця роботи із зазначенням заробітної плати або копія декларації про доходи;
  • документ, що підтверджує право власності або користування жилим приміщенням;
  • інші документи, визначені законодавством.

Судові витрати, пов’язані з розглядом справи про усиновлення, сплачуються заявником.

*Заява про усиновлення може бути відкликана до набрання чинності рішення суду про усиновлення.

 

Чи можна змінити прізвище та ім’я дитини після усиновлення? 

За окремим клопотанням заявника, суд вирішує питання про зміну імені, прізвища та по батькові, дати і місця народження усиновленої дитини. Однак, дата народження дитини може бути змінена не більш, як на 6 місяців.

 

Здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей

Нагляд за умовами проживання і виховання усиновлених дітей здійснюється службами у справах дітей за місцем проживання усиновлювачів до досягнення ними 18 років.

Крім того, щороку протягом перших 3-х років після усиновлення дитини перевіряються  умови її проживання та виховання. В подальшому така перевірка здійснюватиметься один раз на 3 роки до досягнення дитиною 18 років.

 

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

22,02,2019


Консультує Міністр юстиції України Павло Петренко

АЛІМЕНТИ – ПРАВО ДИТИНИ І ОБОВ’ЯЗОК БАТЬКІВ

Павле Дмитровичу, роз’ясніть, будь ласка, як стягнути аліменти з колишнього чоловіка? Ми не проживаємо разом понад один рік, батько дитину майже не бачить та матеріально не підтримує. Дякую за відповідь.

Світлана Корнєєва

    Що треба зробити для виплати аліментів?

         Є два способи досягти виплати аліментів: мирним шляхом та в примусовому порядку.

            Так, сторони між собою домовляються щодо розміру та періодичності сплати аліментів на дитину в добровільному порядку. Дана домовленість може бути лише усною, але для додаткових гарантій виконання домовленостей батьки дитини можуть укласти між собою нотаріально посвідчений договір про утримання дитини.

            Також один із батьків може подати за місцем своєї роботи заяву про відрахування аліментів на дитину у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві.

            У разі відсутності домовленостей один із батьків може звернутися до суду із заявою про стягнення аліментів.

            В подальшому стягувач аліментів може самостійно подати заяву з виконавчим листом про відрахування аліментів за місцем виплати платникові аліментів заробітної плати, пенсії, стипендії або іншого доходу.

Чи потрібно підписувати якісь папери?

            Обов’язку підписання таких паперів немає. Однак батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначаються розмір та строки виплати. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

            Укладення договору не звільняє того з батьків, хто проживає окремо, від обов'язку брати участь у додаткових витратах на дитину.

            У разі невиконання одним із батьків свого обов'язку за договором, аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Як стягнути аліменти у судовому порядку?

            Той з батьків, з ким мешкає дитина, має право звернутися до суду з відповідним позовом. У такому випадку аліменти на дитину присуджуються або як частка від заробітку, або у вигляді конкретно визначеної суми.

            Справи розглядаються місцевими судами за місцем проживання чи реєстрації відповідача.

            Також позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

            У разі видачі судом виконавчого документу, стягувач може самостійно надіслати виконавчий документ за місцем роботи боржника або отримання ним інших доходів із заявою про здійснення відрахування аліментів, або направити/подати заяву разом із оригіналом виконавчого документу для примусового виконання до органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця.

Яким може бути розмір аліментів?

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

            Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку платника аліментів.

            У 2019 році прожитковий мінімум на дітей становить:

віком до 6 років:

  • з 1 січня – 1626 грн;
  • з 1 липня – 1699 грн;
  • з 1 грудня – 1779 грн

віком від 6 до 18 років:

  • з 1 січня – 2027 грн;  
  • з 1 липня – 2118 грн;
  • з 1 грудня – 2218 грн

            Однак є виключення. Якщо платник аліментів має нерегулярний дохід, суд може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, яка підлягає щорічній індексації.

            Той із батьків, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Коли  призначається державна допомога?

Тимчасова допомога призначається у разі, якщо:

  • рішення суду про стягнення аліментів не виконується у зв'язку з ухиленням  від  сплати аліментів  або відсутністю у боржника коштів та іншого майна, на які за законом може бути звернено стягнення;
  • стосовно одного з батьків здійснюється кримінальне провадження або він перебуває у місцях позбавлення волі, якого визнано недієздатним, або він перебуває на строковій військовій службі;
  • місце проживання (перебування) одного з батьків не встановлено.

Для призначення тимчасової допомоги одержувач подає органу соцзахисту населення за місцем проживання (перебування):

  • заяву;
  • копію свідоцтва про народження дитини;
  • інші документи.

            Розмір тимчасової допомоги розраховується як різниця між 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців.

Чи можливо стягнути аліменти за минулий час?

            Так, законодавством передбачені випадки, коли аліменти можна стягнути за минулий час, але не більше ніж як за 10 років та окремі підстави, коли аліменти стягуються за весь час.

Як виконується рішення суду?

            Після набрання рішення суду законної сили, стягувач подає до органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю заяву та виконавчий лист. На підставі цих документів виконавець відкриває виконавче провадження.

            До пред’явлення на примусове виконання виконавчий документ про стягнення аліментів може бути самостійно надісланий стягувачем за місцем роботи боржника.

Під час виконання у примусовому порядку виконавець вживає заходи примусового виконання. Якщо боржник працює або отримує пенсію державний виконавець виносить постанову, яку направляє за місцем роботи боржника або за місцем отримання пенсії для утримання аліментів.

Якщо є заборгованість, виконавець робить відповідний розрахунок та зобов’язаний повідомити про нього стягувача і боржника. У разі, якщо розмір заборгованості зі сплати аліментів перевищує 3 місяці:

  • відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників;
  • майно боржника арештовується виконавцем, вилучається та реалізується.

Якщо боржник ухиляється від виконання рішення та має заборгованість, виконавець застосовує до нього санкції та обмеження встановлені законом. У разі відсутності відомостей про місце перебування боржника, за поданням виконавця судом виноситься ухвала про розшук боржника.

Яка відповідальність боржника за несплату аліментів?

            Завдяки дії розроблених Мін’юстом законів #ЧужихДітейНеБуває, до неплатників аліментів застосовується ряд обмежувальних заходів.

            Якщо розмір заборгованості по сплаті аліментів перевищує 4 місяці (та 3 місяці для батьків важкохворої дитини) встановлена можливість накладення обмежень на неплатників аліментів щодо:

            • виїзду за межі України;

            • керування транспортними засобами;

            • користування зброєю;

            • полювання.

Крім того, передбачені обмеження щодо перебування на державній службі.            Також боржник з аліментів не може впливати на рішення про тимчасовий виїзд дитини за межі України.

Не менш дієвим є запровадження фінансових санкцій, передбачено штраф за несплату аліментів залежно від суми заборгованості:

• понад 1 рік – 20%;

            • понад 2 роки – 30%;

            • понад 3 роки – 50%

                        Також, в законах ми передбачили відповідальність для неплатників аліментів у вигляді суспільно корисних робіт, адміністративного арешту та позбавлення волі.

Від себе можу додати: пакет законів #ЧужихДітейНеБуває дійсно працює, про що свідчать результати за 2018 рік, коли боржники сплатили 4,6 млрд грн аліментів на користь 555 тис дітей.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

14,02,2019


Консультує Міністр юстиції України Павло ПЕТРЕНКО

РАДІЙТЕ НАРОДЖЕННЮ ДИТИНИ, А ПРО ДОКУМЕНТИ ПОДБАЮТЬ ОРГАНИ ЮСТИЦІЇ

Доброго дня, пане Міністре. Через місяць чекаємо з дружиною на первістка, хочемо дізнатися як отримати свідоцтво про народження та зареєструвати місце проживання дитини?

Іван Самойленко

Що потрібно зробити після народження дитини?

Батьки зобов’язані не пізніше 1 місяця від дня народження дитини зареєструвати народження дитини в органі ДРАЦС за місцем проживання одного з батьків або за місцем народження дитини.

Які документи потрібні для реєстрації народження?

Одночасно із заявою про державну реєстрацію народження дитини (усною або письмовою) подається:

паспорт заявника, якщо заявниками є не батьки;

документ, який підтверджує факт народження – медичний документ, виданий закладом охорони здоров'я;

паспорти батьків або одного з них;

документ, що підтверджує походження дитини від батька (свідоцтво про шлюб або спільна заява матері та батька дитини, або заява матері); 

за відсутності документа закладу охорони здоров’я або медичної консультативної комісії, підставою для реєстрації народження є рішення суду про встановлення факту народження.

Де працює послуга з прийому документів для реєстрації у пологових?

Мін’юст створив умови для максимального спрощення доступу громадян до адміністративних послуг. Найпопулярнішою послугою була і залишається видача свідоцтва про народження безпосередньо у пологових будинках. У 2018 році батьки понад 162 тисяч немовлят скористалися цією послугою.

Інформація про заклади охорони здоров’я, в яких можна отримати свідоцтво про народження дитини, розміщена на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції https://minjust.gov.ua.

Як зареєструвати місце проживання новонародженої дитини?

Батьки зобов’язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом 3 місяців з дня державної реєстрації її народження. Дитина віком до 10 років може бути зареєстрована за адресою лише одного з батьків. При цьому, згода власника або інших осіб, які проживають на цій житловій площі, не потрібна.

Де здійснюється реєстрація місця проживання?

Реєстрація місця проживання здійснюється органами місцевого самоврядування або у «Центрі надання адміністративних послуг».

За бажанням батьків документи можуть бути подані органам ДРАЦС під час проведення державної реєстрації народження дитини.

Реєстрація місця проживання новонародженої дитини також може здійснюватися на підставі направлених органами соціального захисту населення даних, що зазначив законний представник, з яким постійно проживає дитина, у заяві про призначення допомоги при народженні дитини.

У разі звернення осіб, місце проживання яких не зареєстровано, осіб, які вимушені були залишити місця проживання з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції і не мають можливості зареєструвати новонароджену дитину, рішення про призначення допомоги при народженні дитини приймає орган соціального захисту населення на підставі акта обстеження матеріально-побутових умов, складеного за місцем фактичного проживання сім’ї.

Які документи потрібні?

письмова заява встановленої форми;

свідоцтво про народження дитини (оригінал і копія);

паспорт того з батьків, за яким визначено місце реєстрації дитини (оригінал і копія);

квитанція про сплату адміністративного збору.

Де отримати документи?

Якщо документи для реєстрації місця проживання новонародженої дитини подавалися до органу ДРАЦС або до органів соціального захисту населення, оформлена органом реєстрації довідка про реєстрацію місця проживання дитини повертається до відповідного органу ДРАЦС або за бажанням того з батьків (представників), хто подавав заяву, може бути видана у відповідному органі реєстрації, центрі надання адміністративних послуг, надіслана поштою, про що робиться відповідна відмітка в даних про новонароджену дитину.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

05.02.2019


Консультує Міністр юстиції України Павло ПЕТРЕНКО

ПОДАТКОВА СОЦІАЛЬНА ПІЛЬГА – ЗАХИСТ РОДИН З ДІТЬМИ

Пане Міністре! Я мати-одиначка, виховую двох малолітніх дітей. Працюю на 0,5 ставки на маленькому підприємстві. Отримую мінімальну заробітну плату. Більше доходів немає. Скажіть будь ласка, чи маю я право на податкову пільгу? Дякую!

Ірина Комаровська

Що таке податкова соціальна пільга (ПСП)?

Відповідно до ст. 169 Податкового кодексу України, це право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отриманого від одного роботодавця у вигляді заробітної плати.

Хто має право отримати ПСП?

Працівники, які отримують зарплату до 2690 грн., мають право на зменшення оподаткованого доходу на 960,50 грн. Право на збільшену податкову соціальну пільгу мають:

- батьки, які утримують двох і більше дітей віком до 18 років (розмір пільги складає 960,50 грн. на кожну дитину);

- одинока мати (батько), вдова (вдівець) чи опікун, піклувальник, які мають дитину (дітей) до 18 років;

- особи, які утримують дитину-інваліда (дітей-інвалідів) віком до 18 років (для двох останніх категорій розмір пільги складає 1440,75 грн. на кожну дитину).

Для зазначених категорій громадян граничний дохід для отримання пільги також збільшується пропорційно кількості дітей: на 2 дитини – 5380 грн., на 3 дитини – 8070 грн. і т.д.

Як розраховується податкова соціальна пільга?

Загальна податкова соціальна пільга застосовується для будь-якого працівника в розмірі, що дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи.

*З 1 січня 2019 року сума прожиткового мінімуму для працездатної особи становить 1921 грн, отже: 1921 грн х 50% = 960,50 грн.

Крім того, ПСП застосовується до зарплати, якщо її розмір не перевищує суму, яка дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи, помноженого на 1,4:

1921 грн х 1,4 = 2690 грн.

Які документи потрібно надати роботодавцю, щоб отримати ПСП?

Працівник подає роботодавцю заяву за встановленою формою про застосування  пільги.

Додатково до заяви на отримання  збільшеної податкової соціальної пільги подають:

  • одинока матір, батько, вдова, вдівець або опікун, піклувальник, які мають дитину (дітей) віком до 18 років:
  • копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ із зазначенням відомостей про батька дитини в Книзі реєстрації актів цивільного стану;
  • копію рішення органу опіки  і  піклування  про встановлення опіки чи піклування (якщо із заявою звертається опікун або піклувальник);
  • копію свідоцтва про шлюб та свідоцтва про смерть (якщо із заявою звертається вдова або вдівець);
  • копію паспорта.
  • Особи, які утримують дитину-інваліда віком до 18 років:
  • копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ, що підтверджує встановлення батьківства;
  • копію рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування (якщо із заявою звертається опікун або піклувальник);
  • пенсійне посвідчення дитини або довідку медико-соціальної експертизи для заявника, який утримує дитину-інваліда віком від 16 до 18 років; 
  • медичний висновок, виданий закладами МОЗ в установленому порядку.
  • Особи, які мають двоє чи більше дітей віком до 18 років:
  • копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ, що підтверджує встановлення батьківства;
  • копію рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування (якщо із  заявою звертається опікун або піклувальник).

До кого ПСП не застосовується?

Податкова соціальна пільга не може бути застосована до:

  • доходів платника податку, інших ніж заробітна плата;
  • заробітної плати, яку працівник отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад'юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;
  • доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

Чи можна втратити право на отримання ПСП?

Так, якщо працівник подав заяви про застосування пільги до кількох роботодавців, тоді він втрачає право на отримання пільги за всіма місцями отримання доходу.

Чи можна відновити право на ПСП?

Платник податку може відновити право на застосування податкової соціальної пільги, якщо він подасть заяву про відмову від такої пільги всім роботодавцям із зазначенням місяця, коли відбулося таке порушення. В свою чергу, роботодавець нараховує і утримує відповідну суму недоплати податку та штраф у розмірі 100% від суми цієї недоплати.

Право на застосування податкової соціальної пільги відновлюється з податкового місяця, що настає за місяцем, в якому сума такої недоплати та штраф повністю погашаються.

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

29,01,2019


РЕГІОНАЛЬНИЙ АЛІМЕНТНИЙ ШТАБ: ПРОДОВЖУЄМО ВАЖЛИВУ СПРАВУ ПО ЗАХИСТУ ПРАВ ДІТЕЙ

Робочий візит заступника Міністра юстиції з питань виконавчої служби Світлани Глущенко на Сумщину видався продуктивним і насиченим – після засідання регіонального зарплатного штабу, настала черга й аліментного, адже фокус уваги Міністерства юстиції з цього питання не знімається.

Зазначимо, регіональний штаб з моніторингу та контролю за станом виконання органами Державної виконавчої служби рішень про стягнення аліментів під керівництвом очільника юстиції Сумщини Ірини Свистун було створено з метою належного виконання вимог закону та посилення захисту прав дитини.

Ірина Свистун ознайомила присутніх з напрацюваннями у напрямку виконання закону #ЧужихДітейНеБуває, нові інструменти якого забезпечили ефективну роботу і на користь дітей Сумщини стягнуто 136 мільйонів гривень.

Світлана Глущенко зазначила, що робота по стягненню аліментів продовжується, це важливо і для захисту прав дітей на вчасне і повне матеріальне забезпечення і для формування у суспільстві філософії відповідального батьківства.

Важливо, що до  роботи штабу, окрім посадовців, долучилися жінки – представниці громадських організацій області. Вони – лідери і активісти громадських організацій, постійно спілкуються із жінками, знають їхні турботи і проблеми. Отож було цікаво почути їхню думку щодо закону #ЧужихДітейНеБуває. 


ВІДКРИТЕ ЗАСІДАННЯ ЗАРПЛАТНОГО ШТАБУ СУМЩИНИ РАЗОМ З ЗАСТУПНИКОМ МІНІСТРА

Під час робочого візиту заступника Міністра юстиції з питань виконавчої служби Світлани Глущенко на Сумщину відбулось відкрите засідання регіонального штабу з координації, моніторингу та контролю за станом виконання органами державної виконавчої служби рішень про стягнення заборгованості по заробітній платі та інших виплат, пов’язаних з трудовими правовідносинами.

«Гостра соціальна проблема, яка, зокрема, у нас, на Сумщині, торкалася сотень громадян і членів їх родин, не вирішувалася роками. І тільки завдяки активним, дієвим заходам юстиції, вдалося досягти результатів», – акцентувала голова штабу, керівник юстиції Сумщини Ірина Свистун.

Голова Сумської обласної державної адміністрації Микола Клочко акцентував на важливості вирішення соціальних питань, заробітна плата тут – пріоритет.

«У вирішенні цієї проблеми важлива співпраця юстиції та органів влади, підприємств, - наголосив очільник області. – І у нас така співпраця є, що й забезпечує результат».

До розмови долучилася й Світлана Глущенко, яка зазначила, що минулий, 2018 рік, пройшов для органів юстиції під знаком соціальних питань. Виконання закону #ЧужихДітейНеБуває стало першою такою ініціативою, а потім акцентували й на зарплатних боргах, які вважаємо недопустимими у правовій державі.

У засіданні штабу взяли участь представники підприємств-боржників: ПАТ «Сумське НВО» та КП «Зірка», які поінформували про ситуацію та перспективи вирішення проблемних ситуацій із зарплатними боргами.

Керівники відділів державної виконавчої служби з районів коротко окреслили проблемні місця.

Розмова відбулася конкретна, по-діловому змістовна, адже вдалося почути всіх, а, значить, спільними силами  органів юстиції, владних структур і господарників вдасться вирішити проблему невиплати заробітної плати.  Адже це обов’язок держави – забезпечити захист громадян у праві на  належну оплату праці.

28,01,2019


Консультує Міністр юстиції України Павло ПЕТРЕНКО

ПРАВО НА СВОЄЧАСНЕ ОДЕРЖАННЯ ВИНАГОРОДИ ЗА ПРАЦЮ ЗАХИЩАЄТЬСЯ ЗАКОНОМ

Вітаю! Після звільнення з роботи мені не виплатили частину коштів, які я заробила. Як мені їх повернути і чи понесе колишній роботодавець за це відповідальність?

Іванна Рокитянська

У Конституції України зазначено, що кожен громадянин має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Стягнення боргів із заробітної плати на користь працівників є одним із ключових завдань Міністерства юстиції України.

Чи має роботодавець при звільненні виплатити всю суму одразу?

Законодавством встановлений обов’язок роботодавця провести повний розрахунок з працівником в день його звільнення. Якщо працівник в цей день не працював – кошти мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Що робити, якщо не дійшли згоди?

У разі наявності спору між роботодавцем та працівником про розмір сум, належних працівникові при звільненні, роботодавець повинен виплатити не оспорювану суму.

Працівник може стягнути нараховану, але не виплачену заробітну плату в позасудовому та у судовому порядку.

Як вирішити спір у позасудовому порядку?

Якщо працівник самостійно не врегулював розбіжності у переговорах з роботодавцем, трудовий спір підлягає розгляду комісією по трудових спорах (у разі її створення). Строк звернення працівника із заявою до комісії не обмежений. Комісія розглядає спір у 10-денний строк з дня подання заяви.

Спори повинні розглядатися у присутності працівника, який подав заяву, представників роботодавця. Розгляд спору за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника при розгляді спору від його імені може виступати третя особа, в тому числі адвокат.

Рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню у 3-денний строк.

Який порядок виконання рішення комісії по трудових спорах?

У разі невиконання роботодавцем рішення комісії по трудових спорах працівникові цією ж комісією видається посвідчення, що має силу виконавчого листа. Однак, посвідчення не видається, якщо працівник чи роботодавець звернувся із заявою до суду.

На підставі посвідчення, пред’явленого не пізніше 3 місячного строку до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, виконавець виконує рішення комісії у примусовому порядку.

Як звернутися до суду, якщо у позасудовому порядку владнати питання не вдалось?

Для стягнення заборгованості по заробітній  платі працівник може звернутися до суду в порядку:

  • наказного провадження (вимога працівника про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати є безспірною);
  • позовного провадження (наявний спір щодо розміру заборгованості з виплати заробітної плати та/або права на її отримання).

Термін звернення до суду з позовом про стягнення заробітної плати не обмежений.

Яка процедура в рамках наказного провадження?

Судовий наказ може бути видано у разі якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівнику суми заробітної плати.

Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за місцем розташування підприємства або за місцем реєстрації позивача.

Які документи необхідно подати і скільки це коштує?

Заява подається у письмовій формі та має містити докази:

  • перебування заявника у трудових відносинах із боржником (наприклад: засвідчені копії наказу про прийняття на роботу, копія трудової книжки, копія трудового договору між роботодавцем і працівником, довідка з місця роботи тощо);
  • підтвердження суми, яка стягується (будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо).

При зверненні до суду в порядку наказного провадження з вимогою про стягнення нарахованої, але не виплаченої зарплати судовий збір не сплачується.

Як довго чекати рішення?

Суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п'яти днів з дня її надходження та у разі її задоволення видає судовий наказ.

У разі ненадходження до суду заяви від боржника про скасування судового наказу протягом п'яти днів після закінчення строку на її подання (п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу)  судовий наказ набирає законної сили.

Як виконується рішення про стягнення заробітної плати?

Після набрання судовим наказом законної сили стягувачу необхідно подати його до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця для здійснення примусового виконання.

Що зробив Мін’юст для вирішення питання невиплати заборгованої ЗП?

Міністерство юстиції активізувало роботу системи виконання судових рішень. У 2018 році ми розпочали масштабну інформаційну кампанію по стягнення заборгованості з виплати заробітної плати.

У рамках кампанії було створено публічний електронний реєстр підприємств-боржників із виплати заробітної плати: https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors, де кожен зможе перевірити чи сплачує конкретне підприємство зарплату своїм працівникам.  

Крім того, Мін'юст запустив в усіх регіонах штаби з контролю виконання рішень про стягнення заборгованості. У найбільш проблемних областях розпочали роботу окремі мобільні групи. У кожному регіоні створено #ДошкуГаньби злісних неплатників заробітної плати.

Кудизвертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились запитання, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213-103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

22,01,2018


ПОЧАТОК РОКУ ВІДЗНАЧИВСЯ СПЛАТОЮ БАТЬКАМИ ЧИМАЛИХ СУМ АЛІМЕНТІВ

Посилена відповідальність за несплату аліментів, передбачена законом #ЧужихДітейНеБуває, в межах реалізації загальнонаціонального правопросвітницького проекту Міністерства юстиції «Я МАЮ ПРАВО​!», вже рік змушує батьків сумлінніше ставитися до своїх обов’язків і як результат – 140 мільйонів гривень отримали діти Сумщини.

Так на Охтирщині батько не вважав за потрібне сплачувати аліменти своїй дитині, але суворе законодавство помножене на плідні дії державного виконавця не залишили боржнику іншого виходу, ніж сплатити  аліментну заборгованість на користь своєї доньки у розмірі майже 14 тисяч гривень.

В Роменському районі після вчинення державним виконавцем виконавчих дій примусового характеру - винесення постанов  про обмеження у праві виїзду за межі України, керування транспортними засобами, користування зброєю, полювання та накладення арешту на майно та грошові кошти боржника, ним було погашено заборгованість по аліментам та сплачено штраф за несплату аліментів понад 3 роки, що в загальному розмірі склало більше 30 тисяч гривень.

Так само обмежувальні постанови та арешт всього рухомого та нерухомого майна змусили й сумчанина сплатити власній дитині більше 31 тисячі гривень аліментів та більше 6 тисяч гривень штрафу застосованого за несплату аліментів більше року.

15.01.2018


Консультує Міністр юстиції України Павло ПЕТРЕНКО

ВАЖЛИВЕ ПРО ЗАКОРДОННИЙ ПАСПОРТ

Доброго дня, пане Міністре! Перебуваючи за кордоном під час новорічних свят, зі мною трапилася неприємна історія – в мене викрали закордонний паспорт. Згодом все відновила, але я дуже перенервувала, тому що не знала, що робити та куди звертатися. Розкажіть, будь ласка, як правильно діяти в такому випадку?

Людмила Поліщук

Згідно з чинним законодавством паспорт громадянина України для виїзду за кордон є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. На жаль, втрата паспорта чи інших документів за кордоном неприємна ситуація, але не потрібно панікувати.

Що потрібно зробити у разі втрати паспорта за кордоном?

Перш за все необхідно знайти найближче відділення поліції та написати заяву про втрату паспорта.

Якщо ви не розумієте місцевої мови та не володієте англійською,  зателефонуйте до українського посольства чи консульства, щоб вони пояснили поліції ситуацію.

У поліції вам мають видати документ, який підтверджуватиме, що ви дійсно звертались із такою заявою.

Далі – зробіть дві фотографії портретного типу.

Наступний крок – звернення до закордонної дипломатичної установи, тобто до українського посольства чи консульства.

Що робить посольство чи консульство?

У посольстві або консульстві видають посвідчення особи на повернення в Україну. Для цього заявнику необхідно подати такі документи:

  • заява;
  • документ, виданий компетентними органами держави перебування, що підтверджує факт звернення особи з приводу втрати документа;
  • інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу заявника, встановити його місце проживання в Україні та підтвердити належність до громадянства України;
  • дві фотокартки;
  • квитанція про сплату консульського збору.

Якщо разом із паспортом викрали всі гроші, що буде засвідчено документом з поліції, збір може не стягуватись.

Також хочу зазначити, що посвідчення особи на повернення в Україну може бути видано особам без громадянства, які мають право на постійне проживання в Україні, іноземцям та особам без громадянства, яких визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, у разі втрати ними під час перебування за кордоном виданих в Україні документів, що посвідчують особу та дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Який строк виготовлення посвідчення?

Посвідчення особи на повернення в Україну видається протягом одного робочого дня з дня одержання закордонною дипломатичною установою України підтверджуваної інформації з бази даних про особу та її громадянство за місцем проживання в Україні. Отримавши цей документ, ви можете безперешкодно повернутись додому.

Однак, якщо особа, яка заявила про втрату документа, знайде його, вона зобов’язана протягом доби здати знайдений документ для знищення найближчому українському посольстві чи консульстві.

Насамкінець, хочу дати кілька порад тим, хто планує подорож за кордон:

  • Занотуйте собі контакти українського посольства або консульства в країні перебування. Контакти всіх консульств можна знайти на офіційному сайті Міністерства закордонних справ України http://mfa.gov.ua/ua/about-mfa/abroad/embassies.
  • Зробіть ксерокопію своїх документів і зберігайте їх окремо від оригіналів.
  • Ніколи не залишайте свої документи під заставу та не передавайте їх третім особам.
  • Вивчіть місцевою мовою декілька фраз, які допоможуть зрозуміти місцевим жителям, що ви потребуєте допомоги.

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями вже в Україні?

Якщо у вас залишились питання, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213-103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

14.01.2019


БЛАГОСЛОВЛЯЙСЯ, УКРАЇНО, НОВИМИ РОДИНАМИ ХОЧЕТЕ ОДРУЖИТИСЯ? ЮСТИЦІЯ – ПОРЯД

Доброго дня! Ми з моєю коханою дівчиною хочемо одружитись якнайшвидше, але проблема в тому, що ми проживаємо в різних містах. Скажіть, що нам робити, куди подати документи і чи обов’язково для цього чекати місяць?

Володимир Волков

Хто має право вступати в шлюб?

Українське законодавство майже не ставить обмежень для тих, хто бажає поєднати своє життя у шлюбі. Фактично кожна особа, яка досягла 18 років та на момент подачі документів офіційно не є одруженою, може створити сім’ю.

А у окремих випадках, якщо є відповідне рішення суду про надання права на шлюб, створити сім’ю можуть навіть шістнадцятирічні.

Хто проводить цю процедуру?

Одруження або, правильніше говорити з правової точки зору – державна реєстрація шлюбу, здійснюється органами державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС).

Яка процедура подачі документів?

Для того, щоб провести державну реєстрацію шлюбу потрібно звернутись до будь-якого органу ДРАЦС. При цьому, немає жодного значення, де зареєстровані закохані, тобто документи можна подати до будь-якого органу державної реєстрації актів цивільного стану в будь-якому населеному пункті України.

Крім того, заяву про державну реєстрацію шлюбу можна подати в сучасних офісах європейського зразка «Open Space», які надають послуги у сфері ДРАЦС. За ініціативи Мін’юсту такі офіси працюють по всій Україні.

Які документи потрібні?

Заява за встановленою формою.

Якщо ви раніше не були одружені, то достатньо мати з собою лише паспорти. У разі коли один або обидва закоханих є громадянами іншої країни, то окрім паспортного документа іноземця необхідно подати його переклад українською, засвідчений належним чином, та документи, які підтверджують легальність перебування в Україні.

Якщо заявники або один з них раніше перебували в шлюбі, необхідно також надати документи, які підтверджують припинення попереднього шлюбу або визнання його недійсним. Це може бути свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу чи про визнання шлюбу недійсним, яке набрало законної сили, свідоцтво про смерть одного з подружжя, висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану про анулювання актового запису про шлюб тощо.

Іноземці так само мають надати документи, які підтверджують припинення шлюбу в країні проживання або громадянства. Відповідно до діючих міжнародних норм ці документи мають бути належним чином засвідчені. Це може бути консульська легалізація або апостиль.

Які ще формальності мають бути дотриманими?

За загальним правилом, після подачі заяви про реєстрацію шлюбу майбутньому подружжю надається місячний строк на те, щоб подумати над своїм бажанням стати єдиною сім’єю.

Єдиною можливістю уникнути нікому непотрібного очікування може бути рішення керівника ДРАЦС скоротити цей строк за умови наявності документів, які дають право на термінове одруження: вагітність, наявність спільних дітей або хвороба, яка становить загрозу для життя.

У випадку, якщо є відомості про наявність перешкод до реєстрації шлюбу, керівник органу ДРАЦС може відкласти реєстрацію шлюбу, але не більш як на три місяці. Рішення про таке відкладення може бути оскаржене до суду.

Чи обов’язково одружуватись у приміщенні ДРАЦСу?  

За загальним правилом шлюб реєструється у приміщенні органу ДРАЦС, проте, за заявою наречених, реєстрація шлюбу може відбутися за місцем їхнього проживання, надання стаціонарної медичної допомоги або в іншому місці, якщо вони не можуть з поважних причин прибути до органу ДРАЦС.

Ми вирішили відійти від старих радянських норм та спростити життя українців. Ще у 2016 році Мін’юст запустив пілотний проект «Шлюб за добу». Нині усі бажаючі можуть одружитися навіть у той самий день, коли були подані документи.

Крім того, перевагами цього сервісу є:

– реєстрація шлюбу в місці, обраному жінкою та чоловіком;

– відсутність необхідності звернення в ДРАЦС;

– залучення до організації реєстрації шлюбу інших суб'єктів господарювання.

З моменту дії сервісу «Шлюб за добу» станом на кінець грудня 2018 року по Україні було проведено 52 445 реєстрацій шлюбів.

Як скористатися цією послугою?

Щоб зареєструвати шлюб за спрощеною процедурою в рамках проекту Міністерства юстиції «Шлюб за добу» необхідно звернутися до одного з організаторів у вашому місті.

Після цього закоханим залишиться зробити лише кілька простих кроків. Перший – обрати організатора. Другий – обрати бажану дату та час. Третій – пред’явити паспорти та за необхідності інші документи. Четвертий – підписати відповідний договір. І п’ятий крок – з’явитися у обраний час та місце і одружитись.

Де можна скористатися послугою «Шлюб за добу»?

Одружитися за добу можна за адресами, зазначеними на сайті Міністерства юстиції України – www.minjust.gov.ua    

На Сумщині сервіс «Шлюб за добу» діє в чотирьох містах: Сумах, Тростянці, Ромнах, Шостці.

Партнерами проекту «ШЛЮБ ЗА ДОБУ» на Сумщині є:

комунальний заклад Сумської обласної ради – Сумський обласний науково-методичний центр культури і мистецтв: місто Суми, вулиця Петропавлівська,49, телефон: 0542- 22-27-31;

комунальний заклад «Тростянецький краєзнавчий музей»: місто Тростянець, вулиця Миру, 2; телефон: 05458-5-12-54;

відділ культури виконавчого комітету Роменської міської ради: місто Ромни, вулиця Коржівська, 94, телефон: 05448- 5-16-34;

комунальний заклад «Шосткинський центр культури і дозвілля»: місто Шостка, бульвар Садовий,13, телефон: 05449- 6-25-69.

Сказати свої заповітні «Так» відтепер можна у місті Шостка, на бульварі Садовому,13.

Додаткову інформацію закохані можуть отримати за телефонами: (05449) 2-25-54 (Шосткинський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області); та (05449) 6-25-69 (комунальний заклад «Шосткинський центр культури і дозвілля»).

Кохайтеся, а про документи подбає Мін’юст!

09,01,2019